Кадрова служба
 
назад до ЗМІСТУ  

АДНАН КАШОГІ - ВЕЛИКИЙ МАРНОТРАТНИК

Він створив фінансову імперію в 4 мільярди доларів, у яку входили 37 країн. Його 12 маєтків, розкиданих у різних куточках світу, включали ранчо площею в 180 тисяч акрів у Кенії, палаци в Марбельї, в Іспанії і на Канарських островах. У нього були апартаменти в Парижі, Каннах, Мадриді, Римі, Бейруті, Ер-Ріяді, Джідді і Монте-Карло.

Крім того, у його володінні знаходилися два поверхи розкішного хмарочоса в Манхеттені. Його яхта "Набіла" з майданчиком для вертольота була настільки чудова, що в порівнянні з нею "Британія" англійської королеви виглядала туристським поромом 3-го класу. Він володів трьома авіалайнерами, дванадцятьма "мерседесами" особливої конструкції, сотнею автомашин інших марок і стайнею арабських скакунів.

Такий спосіб життя обходився йому в 250 тисяч доларів у день. Але цей марнотратний спосіб життя, крім задоволення природних нахилів, був для Кашогі ще і ретельно продуманим засобом бізнесу.

Аднан Кашогі народився 25 липня 1935 року в одній із найбільш консервативних і аскетичних країн світу - Саудівській Аравії. Він виріс в атмосфері впевненості у своїх силах, що могла бути створена тільки в країні, де старший син у родині є майже принцом.

Його батько був головним лікарем короля Абдель Азиза. Кашогі розповідав, що батько навчив його розрізняти страждання і реальності життя, а також мистецтву давати - як прелюдію до одержання.

Кашогі-старший відправив Аднана в Єгипет у коледж королеви Вікторії - англійську школу. Його товаришами по класу були два принци, які стали королями, - Фейсал з Іраку і Хусейн із Йорданії.

Тут майбутній мультимільярдер і виявив уперше свій талант посередника. Він довідався, що батько одного з однокашників хотів купити велику партію простирадл і рушників. Юний підприємець також з’ясував, що батько іншого володів фабрикою, що робила їх. Він звів фабриканта з купцем і одержав свої перші комісійні - 1000 доларів.

Кашогі хотів стати інженером-нафтовиком і записався в Гірський інститут Денвера (штат Колорадо). Потім перевівся в університет Чіко. У цьому навчальному закладі вчилося біля двох тисяч студентів. Здебільшого це були нащадки близькосхідних багатіїв.

Коли батько надіслав Кашогі 10 тисяч доларів для того, щоб син купив собі нову машину і сплатив за квартиру, той придбав дві вантажівки і здав їх напрокат власнику невеликої будівельної фірми за 125 доларів на місяць.

Перебрався в готель, найняв студентку як секретарку і почав влаштовувати елегантні прийоми, на яких напої подавали на срібних підносах із лляними серветками і свіжими квітами. Кашогі, власне кажучи, створював собі певний імідж. Саме

в цей час 18-літній студент став агентом автозаводу в Сіетлі, який випускав вантажівки. Незабаром багато бізнесменів, вважаючи, що він має вплив у Саудівській Аравії, почали пропонувати йому всілякі угоди.

У 1956 році він зумів роздобути контракт на постачання вантажівок для саудівської армії. Спрацьовував метод: угоди, комісійні, прийоми, нові контакти, нові контракти. У 1962 році він став представником фірми "Крайслер" у Саудівській Аравії. Потім пішли ФІАТ, "Вест-ленд гелікоптерс", "Роллс-Ройс".

Коли в 1964 році на трон зійшов король Фейсал і взяв курс на співробітництво зі США, Кашогі зумів стати посередником між американськими виробниками зброї і саудівським міністерством оборони.

В результаті Кашогі був у курсі всіх переговорів і одержав посередницькі права від таких компаній як "Локхід", "Рейтеон", "Нортроп". Скінчилася справа тим, що за його посередництвом здійснювалося 80 відсотків усіх військових закупівель Саудівської Аравії в США.

З 1966-го до 1975-го року він заробив 200 мільйонів доларів. Він придбав три пасажирських літаки, які перетворив у нічні клуби.

Після арабо-ізраїльської війни 1973 року арабські країни поповнювали свої арсенали. Підвищення цін на нафту дало їм мільярди доларів для оплати будь-яких систем озброєння.

До середини 80-х років, в міру того як ціни на нафту падали, для Кашогі почався захід ери багатомільярдних контрактів. Кашогі почав розширювати сферу свого бізнесу в таких галузях, як банківська справа, сільське господарство і промисловість. Справа не пішла...

У міру того, як деякі його проекти стали розвалюватися, зросла зацікавленість Кашогі в дипломатії. Він висунув ідею звести ізраїльтян і палестинців для мирних переговорів при участі американців, єгиптян і йорданців. Кашогі запропонував створити фонд у 300 мільярдів доларів для розвитку країн близькосхідного регіону - якась подоба плану Маршалла. Він вважав, що це спонукає країни, замішані в конфлікті, сісти за стіл переговорів.

Наприкінці 1985 року він за десять днів відвідав вісім арабських країн з метою просунути свою пропозицію. Але з цих планів нічого не вийшло.

Для своїх семи дітей Кашогі не був політиком. Він був насамперед - батьком. Його чотири старших сини і дочка (від першої дружини) вчилися в США. Від другої дружини в нього є син, якому зараз 21 рік.

З другої половини 80-х років великий марнотрат почав відчувати труднощі.

24 березня 1989 року генеральний прокурор Нью-Йорка видав ордер на арешт Кашогі. 18 квітня швейцарська поліція заарештувала саудівського мільярдера в готелі "Швазерхоф" у Берні, куди він прибув для проходження курсу омолодження. Обвинувачення прокурора були досить серйозні - рекет, шахрайство, корупція.

В цей час діловий світ США оголосив йому війну. Апартаменти в нью-йоркському готелі "Олімпік тауер" довелося закласти, 53 позивача вимагали 150 мільйонів доларів.

Сьогодні Кашогі не ходить із простягненою рукою. Але й не шикує, як раніше. Втім, як і відомі марнотрати Крез і Мідас, він, швидше за все, залишиться в пам’яті людей як людина, що накопичила і розтратила незліченні багатства.

назад до ЗМІСТУ  
     
Інфо