Кадрова служба
 
назад до ЗМІСТУ  

ДЕ І ЗА ЯКУ ВАРТІСТЬ В УКРАЇНІ ОТРИМАТИ ОСВІТУ ДИСТАНЦІЙНО

Дистанційна (вона ж он-лайн) форма навчання активно набирає оберти. За даними МОН, сьогодні в світі нараховується більше шести мільйонів студентів, які вчаться дистанційно, а ще вісім років тому, в 2006 році, їх було вдвічі менше. Віддалене навчання коштує 3-10 тис. грн. і проходить під постійним контролем.

Ми з’ясували, як йдуть справи з дистанційним навчанням в Україні, які ВНЗ дають таку можливість і в які суми виллється така освіта, яка, до речі, в рази дешевша денної чи навіть заочної освіти.

Як поступити

Найголовніше, що потрібно для дистанційного навчання, - наявність комп’ютера з доступом в Інтернет. Сам процес навчання в різних ВНЗ може виглядати по-різному, але суть однакова: студентові видаються необхідні матеріали, і він сам вивчає таємниці науки. Лекційні матеріали та контрольні роботи учень зазвичай отримує від викладачів за допомогою електронної пошти, Skype, ICQ, аудіо- і відеоконференцій, соціальних мереж, телефону. Тобто витрачатися на додаткове програмне забезпечення чи досконало володіти комп’ютерними технологіями зовсім не потрібно.

Протягом навчального року студент сам вивчає матеріали, а при необхідності консультується з викладачами та методистами. Також до послуг студента - електронна бібліотека ВНЗ. Оцінки викладачі відправляють студентові у вигляді листів або повідомлень чи виставляють на його персональній електронній сторіночці, яку відкривають при вступі. Тобто дистанційне навчання зовсім не означає, що студентові видадуть підручники і забудуть про нього до отримання диплома – викладачі постійно контролюють навчання.

Незважаючи на дистанційність навчання, у ВНЗ приїжджати все ж доведеться. Принаймні один раз на рік - для здачі сесії. Зазвичай для цього відводиться один день, тому особливих складнощів виникати не повинно. Тривалість же віддаленого навчання така ж, як і на стаціонарі - 4-5 років для бакалавра, 1,5 роки для магістра, 2-4 роки - для другої вищої освіти.

Щоб поступити на дистанційну форму навчання, необхідно пройти ті ж екзамени, що і при вступі на денне чи заочне відділення. Для бакалавра - здати ЗНО, для магістра - надати додаток до диплома бакалавра, для другої освіти - пройти співбесіду.

Після закінчення дистанційного навчання випускник отримує диплом державного зразка.

Де, почому і на кого

Провідні українські ВНЗ на сьогодні ставляться до дистанційного навчання без особливого ентузіазму: таку можливість пропонують лише 9 ВНЗ, до того ж, не з усіх спеціальностей:

• КНУ технологій і дизайну (вартість навчання 3700 грн. на рік);

• Міжнародний університет фінансів (м. Київ, 6000-7000 грн.);

• Національний університет водного господарства і природокористування (м. Рівне, 3600-5600 грн.);

• Національний технічний університет ХПІ (м. Харків, 3530 грн.);

• Полтавський університет економіки і торгівлі (4000 грн.);

• Сумський державний університет (4000-5500 грн.);

• Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя (3000 грн.);

• Українсько-американський інститут "Вісконсінський міжнародний Університет в Україні (м. Київ, 10000 грн.);

• Хмельницький національний Університет.

Але навчання можна почати як відразу після школи (для отримання ступеня бакалавра), так і вже маючи освіту - для отримання ступеня фахівця, магістра чи заради другого диплома. Сума, яку необхідно платити щорічно, коливається від 3000 до 7000 грн., що в два, а в деяких випадках навіть в чотири рази дешевше, ніж на стаціонарній формі навчання, і на 10-30% менше плати за навчання на заочному відділенні. ВНЗ, що відмовилися від навчання на відстані, все ж використовують деякі його елементи.

Підходить не всім

Основна перевага дистанційного навчання - це зручний графік, який можна скласти індивідуально для себе. Хочеш - займайся вранці, хочеш - увечері. Можна щодня, можна раз на тиждень. Не потрібно їздити кудись і сидіти на парах. В цілому ж дистанційне навчання ідеально підходить для: людей, що живуть далеко від вибраного ВНЗ; охочих вчитися і працювати одночасно; людей з обмеженими фізичними можливостями.

Кому не підходить. Якщо людина не вміє планувати свій час і в неї немає достатньої сили волі, навряд чи їй підійде дистанційна освіта. Адже, незважаючи на віддаленість викладачів і сесію раз чи два на рік, навчання не проходить безконтрольно. Доведеться виконувати обов’язкові контрольні роботи, тести та інші завдання, за які треба заробляти бали, як і на денному відділенні. Тому для отримання нормальної якості знань охочим вчитися дистанційно треба виробляти в собі високий рівень самоорганізації та посидючості.

назад до ЗМІСТУ  
     
Інфо