Кадрова служба
 
назад до ЗМІСТУ  

ЕДВІН ГЕРБЕРТ ЛЕНД - ЗАСНОВНИК КОРПОРАЦІЇ POLAROID

21 лютого 1947 року на щорічній зустрічі членів Американського оптичного товариства в Нью-Йорку 37-річний інженер і глава оптичної компанії Polaroid Едвін Ленд продемонстрував фотокамеру з чудо-плівкою - вона проявлялася сама через хвилину після того, як було зроблене фото.

До появи на світ винахідника “поляроїда” фотографія вже встигла відмітити свій столітній ювілей - вперше побудувати прототип сучасної фотокамери і отримати порівняно чітке фотозображення вдалося французам Луї Дагеру і Жозеф-Нісефору Ньєпсу.

До кінця ХІХ століття фотографія перетворилася з науково-технічної дивини в атрибут повсякденного життя, вид мистецтва і хобі. Але сам фотопроцес вимагав незвичайної майстерності та віднімав багато часу. Проте ідея зробити його по-справжньому швидким і широкодоступним витала в повітрі.

Реалізував цю ідею Едвін Ленд. Він народився 7 травня 1909 року у Бриджпорті (штат Коннектікут), в сім’ї емігранта з Росії, що розбагатів в Америці на металобрухті. З раннього дитинства Едвін відрізнявся допитливістю. Першим об’єктом дослідження став батьківський фонограф (хлопчик розібрав його на деталі), а першим вагомим результатом - батьківська прочуханка. “Відтоді, - згадував Ленд, - всяка протидія моїм дослідам викликала у мене напад жахливої впертості. Віднині ніхто і ніщо не могло перешкодити мені доводити експерименти до кінця”.

Едвін частенько пропадав в місцевій бібліотеці, де була труба-калейдоскоп, яка цікавила його набагато більше, ніж книги. Можливо, саме там у Ленда зародилася пристрасть до всього, що пов’язане з оптичними ефектами. Сам Едвін Ленд згадував в якості події, що визначила його життєвий шлях, демонстрацію розкладання світлового променя на спектральний пучок за допомогою скляної пірамідки. Цей “фокус” майбутній творець “поляроїда” спостерігав в 13 років в літньому таборі, де проводив шкільні канікули.

Поступивши після закінчення школи в престижний Гарвард, Едвін Ленд швидко зрозумів, що система вищої освіти перетворює людей на гвинтики корпоративного механізму, пригнічуючи індивідуальність.

У 1926 році першокурсник Ленд несподівано залишив стіни Гарварду з тим, щоб поринути в бурхливе море бізнесу. До такого радикального вчинку Едвіна підштовхнула цікава ідея, що осяяла його на нічному шосе. Очі Ленда постійно засліплювали фари зустрічних машин, і він замислився: а чому б не використовувати для приглушення світла фільтри з поляризованого матеріалу? Ідея явно мала великий комерційний потенціал, що й підтвердив подальший хід подій (кому сьогодні невідомі окуляри-хамелеони?).

В 1933 році, позичивши в батька 5 тис. доларів, Ленд разом зі своїм гарвардським викладачем фізики Джорджем Уілрайтом відкрив компанію Land - Wheelwright. Перший свій патент Едвін Ленд отримав в тому ж 1933-му році на фільтри для сонцезахисних окулярів і через три роки вигідно продав ліцензію Оптичному товариству, що вирішило розпочати їх виробництво. Поляризаційні окуляри користувалися неймовірним успіхом.

Частину отриманих грошей Ленд витратив на створення в своїй компанії належних, на його думку, умов роботи - співробітники стали отримувати лікарняні виплати та різдвяні премії. В ті роки подібна “доброчинність” була новинкою і здавалася дивацтвом.

На початку 1937 року Ленд вирішив, що дозрів для власного бізнесу, і відкрив компанію Polaroid, яка спочатку мала в штаті 36 співробітників. Вона займалася випуском власних розробок носіїв самих передових технологій - фільтрів для фотокамер (за замовленням Eastman Kodak, тоді ще партнера фірми Ленда), настільних ламп з регульованою яскравістю, медичного освітлювального устаткування. Не були забуті й згадані вище чудо-окуляри. В перший же рік роботи Polaroid продала продукції на 142 тис. доларів, а в наступному – більш, ніж на 200 тисяч.

Плоди праць Едвіна Ленда оцінили належним чином. Роберт Вуд назвав його фільтри одним з найважливіших винаходів в оптиці за останнє століття, Інститут Франкліна нагородив Ленда почесною медаллю імені Крессона. А Національна асоціація товаровиробників в 1940 році внесла його в список найбільш видатних новаторів, поставивши винахідника в один ряд з Фордом і творцем нейлону Карозерсом.

Коли в Європі вибухнула війна, прийшла черга військових замовлень. У 1940-і роки Polaroid випускала прилади нічного бачення, оптичні приціли, перископи, пристрої для повітряної розвідки. Крім того, Ленд працював над самонавідними авіаснарядами, точніше над системою, що засікає джерела інфрачервоного випромінювання. Під цей проект він отримав від військового міністерства 7 млн. доларів, але так і не довів справу до кінця.

Ідея камери для моментальної фотографії прийшла в голову винахідникові влітку 1944 року під час відпустки. Дочку Ленда цікавило, чому проходить так багато часу від моменту фотографування до отримання самого фото.

Через три роки Едвін Ленд уперше показав, як трансформувати багатоступінчастий фотопроцес в просте натиснення кнопки. У сконструйованій ним камері плівка після експозиції проходила між спеціальними валиками. В цей час на неї наносилися реактиви для прояву і закріплення зображення, і назовні вона витягалася вже готовою для друку.

Вперше диво-камера з’явилася на прилавках 26 листопада 1948 року в Бостоні в супермаркеті Jordan Marsh. Від покупців не було відбою, хоча за неї доводилося віддавати близько 90 доларів - великі гроші на ті часи. Вже наступного року “поляроїдів” було продано на 9 мільйонів, а в 1950-му компанія Ленда здолала принциповий рубіж, продавши мільйонний ролик моментальної плівки.

Далі послідували камера для професіоналів, медичне радіографічне устаткування, стереоскопічні окуляри для тривимірного кіно. Для масового споживача ім’я Polaroid Corporation стало синонімом прогресу, і від компанії весь час чекали сенсацій.

Менш відомі успіхи Едвіна Ленда в іншій області. В 1954 році президент Ейзенхауер запросив главу Polaroid попрацювати в щойно створеній раді з перспективного військово-технічного планування. Під керівництвом Ленда була розроблена нова концепція повітряної розвідки, в рамках якої згодом здійснювалася програма польотів “шпигунів” U2, а потім і супутників-шпигунів над територією СРСР. На той час, коли один з U2 був збитий ракетою радянської ППО, Ленд входив в штат військових радників наступного президента США - Кенеді.

Між тим, сама компанія легко долала державні кордони. В 1958 році відкрилися дві перші зарубіжні філії - в Західній Німеччині та в Канаді, потім Polaroid вторглася в Японію, Італію, Францію, Великобританію. В 1989 році з’явилося відповідне представництво в СРСР.

Знаменна подія в історії компанії сталася в 1972 році, коли на ринок поступила модель PolaroidSX-70 Land. Це була перша повністю автоматична камера для моментальної фотографії. Тепер від фотографа вимагалося лише зарядити касету з декількома пластинами, навести об’єктив і натиснути кнопку. Після цього апарат видавав зняту пластину, яка сама проявлялася за лічені секунди. Залишалося лише вставити фотографію в рамку.

Рекламувати це диво техніки компанія найняла знаменитого англійського актора сера Лоуренса Олів’є. Втім, було б досить і того, що портрет Ленда з SX-70 в руках з’явився на обкладинці журналу Life. Такий піар в ті роки давав неперевершений рекламний ефект.

У 1975 році містер Ленд залишив пост президента компанії, ще через 5 років перестав входити в раду директорів, а через 2 роки і зовсім йде з власної компанії. Помер він в 1991 році.

Едвін Ленд керував компанією по-старому, відповідно до своїх уявлень про бізнес, що сформувалися ще до війни. Зокрема, він не допускав і думки про які-не-будь серйозні реорганізації, корпоративне злиття, придбання нових компаній і, крім того, вважав недопустимою практику кредитування. Ленд був переконаний, що інвестувати слід лише зароблені, а не позичені гроші. Таким чином, Polaroid була процвітаючим, але високоінерційним підприємством. Корпорація не звикла до жорсткої боротьби за нові ринки.

Втім, наступникам Едвіна Ленда все одно довелося перебудовувати компанію відповідно до вимог нової епохи. Проте, як дуже скоро з’ясувалося, часу на це вже не залишилося. Щоб оперативно діяти на ринку цифрової техніки, довелося брати кредит за кредитом. Але все було марно. Японські та американські конкуренти пішли у відрив, і наздогнати їх не вдавалося.

Розв’язка настала восени 2001 року. Влітку з’явилися перші чутки про скрутне фінансове становище Polaroid. Борг по кредитах перевищив мільярд доларів, але топ-менеджери корпорації ще бадьорилися, сподіваючись на його реструктуризацію. Дива не сталося, і в жовтні ЗМІ повідомили про банкрутство одного з самих успішних підприємств другої половини XX століття.

назад до ЗМІСТУ  
     
Інфо