Кадрова служба
 
назад до ЗМІСТУ  

ХУДОЖНИК ТЕАТРУ, КІНО ТА ТЕЛЕБАЧЕННЯ

Театр, як світ, багатий людськими характерами і формами праці. Будь-яка професія, пов'язана з театром, – творча. Директор, монтувальники, адміністратори, інженери, режисери, пожежні - усі працюють на те, щоб глядач залишився задоволений. Звичайно, людей у першу чергу в театрі цікавлять публічні професії: режисер, артист, драматур, іноді художник по костюмах або художник-сценограф.

Справжній театрал не залишить без уваги те, як прекрасно розписані куліси, він з захватом відзначить сяйво корони театрального короля, облизнеться від соковитого вигляду бутафорських яблук або захопиться точністю знайденого характерного гриму…Тому, хто любить театр і хотів би працювати на цьому поприщі, ми хочемо розповісти про непублічну професію — про художників, які присвятили своє життя театральному мистецтву.

У театрі існують професії, пов’язані з художньою творчістю: художник-сценограф, декоратор, бутафор, художники по світлу, по костюмах, по гриму, художники лялькового спектаклю. Це основні театрально-художні спеціальності.

З огляду на особливості нашого часу, коли велику роль у житті багатьох людей грають гроші, варто відразу сказати про фінансову сторону професії. Якщо ваша мета — мати професію, яка приносить прибуток, то робота в художніх цехах театру не для вас.

Взагалі ж, справа не в грошах, якщо ви любите мистецтво і мрієте служити йому. Будь-який театральний трудівник скаже вам, що його професія визначається скоріше поняттям "діагноз", ніж словом "робота". Симптоми, що дозволяють встановити точний "діагноз", — безкорислива любов до театру, здатність відмовитися від особистих проблем під час здачі спектаклю і його прем’єри, готовність переносити занижену оцінку своєї творчості, боротись за справедливу оплату своєї праці і т.д.

Якщо усе вищесказане вас не лякає, можете сміливо направлятися в один з навчальних закладів, де готують фахівців для роботи в театрі.

Можна одержати такі спеціальності: світлорежисура, театрально-декораційне мистецтво, художньо-гримувальне оформлення спектаклю, художньо-бутафорське оформлення спектаклю, художньо-декораційне оформлення спектаклю, художньо-костюмерне оформлення лялькового спектаклю.

Звичайно, серед художників театру є свій табель про ранги. Полягає він не стільки в адміністративній градації, скільки у певному творчому навантаженні. Усі художники театру активно беруть участь у процесі народження спектаклю, але все-таки художник-сценограф узагальнює у своїй творчості всі художні професії театру, керує справою створення загального вигляду спектаклю, його зовнішнього вигляду, а декоратори, бутафори, костюмери, гримери, перукарі, освітлювачі — допомагають йому в цій справі.

Талановитий художник-сценограф не тільки виконує задум режисера, але разом з ним формує художніми засобами образ спектаклю, визначене середовище проживання його героїв, настрій, атмосферу, неповторну основу спектаклю. Буває, що артист знаходить легкість у своїй роботі тільки після того, як одягне придуманий художником костюм або ступить на сцену, де встановлені декорації майбутнього спектаклю. Бувають, звичайно, і невдалі художні рішення, але, як ми вже говорили, у творчій справі удачі змінюються поразками — така норма. І тут приховані основні психологічні труднощі спеціальності художника в театрі, кіно і на телебаченні.

Молодим людям, що мріють присвятити своє життя цій професії, варто гарненько подумати над правильністю свого вибору. Театральному художнику необхідно не тільки вміти тримати кисть у руках, але і бути завжди готовим до несподіваних поворотів у творчій долі. Художник-сценограф (не плутати з декоратором, це інша театральна професія) надто залежить від функціонування складного театрального організму, втім, як і будь-який інший працівник театру: артист, бутафор, костюмер і ін. Тим більше що сьогодні виразно позначилася тенденція руйнування стаціонарного репертуарного театру, де художник у широкому розумінні даного слова був захищений самою непорушністю театральних підвалин. Тепер і художник театру змушений існувати в умовах твердого ринку, та не в кожного таланта є вовча хватка бізнесмена. Можливо, вам доведеться підпрацьовувати поза театром — оформляти ресторани, прикрашати корпоративні вечірки або дні народження… Художник-сценограф і таке в змозі зробити, але все-таки при цьому зміст професії губиться. Але головне тут — любити свою справу, театр, людей і спілкування з ними, ну і, звичайно, обожнювати малювати, вчитися зберігати свій задум від ескізу до прем’єри. А здача спектаклю і його презентація — вершини щастя, заради яких усі працюють в театрі.

У художника-сценографа — особливий тип мислення, відмінний від властивого художнику-живописцю, ілюстратору і навіть дизайнеру.

А щоб вступити у навчальний заклад, ви, де готують таких спеціалістів, ви, як мінімум, повинні відрізняти натюрморт від пейзажу і вміти відбити це на папері або полотні. Як і в будь-якій справі, треба сподобатися майстрові, який захоче вас вчити. Тому, якщо бажаєте серйозно займатися, шукайте наставника в тому навчальному закладі, який вирішили штурмувати, а вже фахівець допоможе вам освоїти ази обраної професії. І ще: якщо ви мрієте багато заробляти, то краще пошукати інше заняття, скажімо, стати художником-дизайнером по ландшафту. Хоча нічого не можна пророкути в сьогоднішньому житті — у нього така безліч художніх прийомів, тільки встигай дивуватися.

назад до ЗМІСТУ  
     
Інфо