Кадрова служба
 
назад до ЗМІСТУ  

ІСТОРІЯ БРЕНДУ ADIDAS

Адольф Дасслер народився 3 листопада 1900 року в маленькому баварському містечку Герцогенаурах. Його мати займалася пранням білизни, а батько був пекарем. Аді, як називали Адольфа в сімейному колі, був тихим хлопчиком. Його пристрастю був футбол, який саме тоді став найпопулярнішою грою в Європі.

В 1918 році Перша світова війна закінчилася поразкою Німеччини. В країні панувала розруха й інфляція, а мільйони солдатів, які поверталися з фронту, поповнювали армію безробітних. Для родини Дасслер наступили скрутні часи. На початку 1920 року Дасслери на сімейній раді вирішили організувати сімейну справу - пошиття взуття.

До реалізації ідеї Дасслери підійшли з німецькою ретельністю. Під взуттєву майстерню віддали кімнату, в якій мати прала білизну. Винахідливий Аді переробив велосипед на машинку для обробки шкіри. Його сестри й мати робили викрійки з полотна. Аді, його старший брат Рудольф і батько шили взуття.

Першою продукцією були спальні тапочки. Матеріалом для них стало списане військове обмундирування, а підошви вирізували зі старих автомобільних покришок. Збут цієї продукції взяв на себе Рудольф. Аді займався організацією виробництва і створенням нових моделей. Через чотири роки дванадцять працівників, включаючи членів родини, робили 50 пар взуття щодня. А в липні 1924 року сім’я створила компанію “Взуттєва фабрика братів Дасслер”.

Обидва брати з їх протилежними характерами добре доповнювали один одного. Якщо Аді був винахідливим і боязким інтелектуалом, який любив футбол, то Руді мав вибуховий характер і любив джаз і бокс.

В 1925 році Адольф придумав і пошив футбольні бутси із шипами, які викував для нього місцевий коваль. Так народилося спортивне взуття з шипами на підошві.

Футбольна модель виявилася зручною і разом з гімнастичними тапочками стала основною продукцією Дасслерів. Виробництво вже не поміщалося в їхньому дворі. В 1927 році Дасслери орендували для своєї фабрики цілий будинок. Тепер штат був збільшений до 25 чоловік, а виробництво - до 100 пар взуття щодня. Незабаром Дасслери викупили орендовану фабрику, і родина перебралася в особнячок неподалік від неї.

Успіх футбольних бутсів із шипами надоумив Адольфа робити взуття спеціально для учасників Олімпіад. Вперше спортсмени виступили в шипованому взутті “Дасслер” на Олімпіаді 1928 року в Амстердамі. На наступній Олімпіаді в 1932 році в Лос-Анджелесі німець Артур Йонат став третім у бігу на 100 метрів. Але найуспішнішим для Адольфа став 1936 рік. У нього народився первісток, а на берлінській Олімпіаді чорношкірий американський бігун Джессе Оуенс у взутті “Дасслер” завоював чотири золоті медалі й встановив п’ять олімпійських рекордів.

З цього моменту “Дасслер” став визнаним лідером у виробництві спортивного взуття. В рік Олімпіади в Берліні продажі “Фабрики братів Дасслер” перевищили 400 тисяч німецьких марок. У 1938 році відкрилася друга фабрика Дасслерів у м. Герцогенаурах. Тепер їхнє підприємство виготовляло щодня 1000 пар взуття.

До цього моменту обоє братів Дасслер були переконаними членами нацистської партії. А коли в 1939 році Німеччина почала нову світову війну, вони перепрофілювали виробництво на випуск військового взуття. Тут спільне розуміння свого обов’язку перед батьківщиною в братів закінчилося. Руді пішов воювати, а Аді залишився керувати сімейною справою.

Коли Німеччина програла цю війну, Герцогенаурах потрапив в американську зону окупації. І поки фабрика Дасслерів постачала в Сполучені Штати хокейні ковзани, американці комфортно розташувалися в сімейному особняку. А дружина Аді, щоб прогодувати родину, сама копала грядки і доглядала за худобою. Але тривало це недовго. Через рік американці пішли, а брат Рудольф повернувся з табору для військовополонених.

Сімейну справу братам довелося піднімати майже з нуля. Взуття “Дасслер” знову вироблялося із залишків військової амуніції, а 47 найманих робітників одержували зарплату натурою - дровами. Але колишнього розуміння між братами вже не було. Навесні 1948 року, після смерті батька, вони посварились остаточно і вирішили розділити компанію. Адольф забрав собі одну фабрику, а Рудольф - іншу. Ще брати домовилися не використовувати назву та символіку сімейного підприємства. Аді назвав свою фірму Addas, а Руді - Ruda. Але через кілька місяців Addas перетворилася в Adidas (абревіатура від Аді Дасслер), а Ruda - на ім’я лісового тигра Puma.

А брати до кінця своїх днів зберігали мовчання про причини сварки. Можливо, Рудольф так і не зміг вибачити Адольфу, що після війни той не спробував визволити його з табору для військовополонених, використовуючи знайомство з американськими офіцерами. А, можливо, вони просто не змогли розділити спадщину батька. В будь-якому випадку після розвалу сімейного підприємства брати один з одним не спілкувалися, а Puma та Adidas стали запеклими конкурентами.

Ворожнеча засновників “Пуми” і “Адідас” перекинулася на їхнє рідне містечко Герцогенаурах. Кожна з цих компаній мала в місті свою футбольну команду, а їхні співробітники демонстративно пили різне пиво, і навіть діти співробітників відвідували різні школи.

Посварившись із братом, Аді став одноосібним господарем власної компанії. Тепер йому не треба було ні з ким радитися. Скориставшись цією “вседозволеністю”, він уже через рік порушив договір із братом - не використовувати символіку “Фабрики братів Дасслерів”. Аді взяв дві смуги від емблеми Dassler, домалював до них третю і запатентував це як символ “Адідас”.

В 1949 році він створив перші бутси зі знімними гумовими шипами. В 1950-му - футбольні бутси, пристосовані для гри у футбол у несприятливих погодних умовах: на снігу та на замерзлій землі. Заодно він поновив всі старі зв’язки з національними олімпійськими комітетами. На Олімпіаді в Хельсінкі в 1952 році більшість спортсменів взувалися вже не в Dassler, а в Adidas.

На тій же Олімпіаді Адольфу прийшла думка пропонувати спортсменам інші товари під маркою Adidas. Першою спробою стало виробництво спортивних сумок. І хоча кросівки залишилися основним виробництвом, Аді підшуковував собі партнера, який взяв би на себе виробництво одягу. Випадково на якійсь вечірці Адольф познайомився з власником текстильної фабрики Віллі Зельтенрайхом. Аді замовив йому тисячу спортивних костюмів із трьома смужками вздовж рукавів. Товар продавався дуже добре, а партнери так сподобалися один одному, що незабаром Зельтенрайх став шити одяг лише для “Адідас”.

З кожним роком взуття від Аді Дасслера ставало складнішим технічно й технологічно. Деякі конкуренти почали навіть робити наголос у своїй рекламі на простоту своїх моделей та їхню перевіреність часом. Але вже в 1954 році інноваційне взуття Adidas виявилося поза конкуренцією в світі професійного спорту. Цього року збірна Німеччини у взутті Adidas вперше стала чемпіоном світу з футболу. Аді особисто був присутній на вирішальних матчах у Берні. Під його керівництвом перед кожною грою бутси футболістів пристосовували до ґрунту та погодних умов за допомогою нової технології знімних шипів.

Ця перемога навела Адольфа на думку розміщати рекламу прямо на стадіонах. У 1956 році він підписав з Олімпійським комітетом угоду про рекламу Adidas на Олімпійських іграх у Мельбурні. Так Аді Дасслер відкрив сучасну еру комерціалізації спорту.

1960-і й 70-і роки стали золотою ерою “Адідас”. Брат і власник “Пуми” залишився далеко позаду. Фірма Аді Дасслера панувала в світі спорту, її вплив відчувався навіть через “залізну завісу”. Наприклад, радянська збірна на Олімпіаді в Мюнхені мала взуття цієї фірми.

Весь цей час Adidas залишалася закритою приватною компанією Аді, і керував нею Адольф особисто до самої смерті. Але під кінець життя він став говорити, що Adidas була для нього не метою, а лише засобом. “Єдиною важливою справою в моєму житті був спорт”, - зауважував він. Помер Адольф Дасслер у 1978 році від серцевої недостатності, залишивши своїм п’ятьом дітям процвітаючу компанію з оборотом понад 500 млн. доларів, і яка продавала 45 млн. пар взуття на рік.

Але сімейного бізнесу з “Адідас” не вийшло. Подібно тому, як сам Аді посварився з братом через “Фабрику братів Дасслер”, його діти теж стали боротись за контроль над Adidas. Не пройшло й десяти років, як через допущені ними прорахунки в бізнесі вони змушені були продати фірму. Ставши типовим для нашого часу акціонерним товариством без великих співвласників, Adidas існує й дотепер, але це вже зовсім інший “Адідас”.

Бренд Adidas є одним з найвідоміших у світі. Сьогодні він асоціюється не лише з взуттям. Adidas представляє, мабуть, все, що тільки можна у світі спорту. Бренд користується великою любов’ю в молоді та професійних спортсменів. Має міцні позиції у футбольному світі, не пускаючи туди свого головного конкурента - компанію Nike. Важливою подією останніх років для Adidas стала купівля компанії Reebok. При цьому ніяких кардинальних змін в купленому бренді не послідувало. Він продовжує розвиватися як окремий, самостійний бренд.

назад до ЗМІСТУ  
     
Інфо