Кадрова служба
 
назад до ЗМІСТУ  

ІСТОРІЯ УСПІХУ АНДРЕ СІТРОЕН

Блискучий підприємець, - кажуть про нього одні. Марнославний навіжений, який не вмів рахувати гроші, - вважають інші. І все це про одну людину - Андре Сітроена, який створив одну з найвідоміших автомобільних марок. Талановитий інженер і підприємець, він ввів в європейському машинобудуванні нові способи економії часу та коштів при виробництві автомобілів, зберігши високі показники якості. Його ідеї були настільки успішними, що навіть після майже цілого століття марка Citroen, на відміну від багатьох інших, зберегла на собі відбиток геніальності свого творця.

Андре-Густав Сітроен народився 5 лютого 1878 в Парижі. Він був п’ятою дитиною в єврейській родині, яка емігрувала з Амстердама. Батьки хлопчика заробляли гроші на торгівлі алмазами. Однак на його дитинство припав крах сімейного капіталу, що призвів за собою смерть матері та самогубство батька. В сім років, через рік після втрати батьків, Андре почав вчитися в ліцеї, і незабаром у нього проявилися видатні здібності до технічних предметів.

У ті часи син зазвичай продовжував справу батька. Але Андре торгівля не подобалася. Він вступив до Політехнічної школи і після її закінчення почав працювати в майстернях своїх друзів братів Естен, де вироблялися деталі для паровозів.

У 1905 році Сітроен став компаньйоном Естен, вклавши в справу весь одержаний від батьків спадок. Він налагодив на заводі випуск зубчастих коліс (шестерень), які були досконалішими, ніж ті, що виготовляли конкуренти. Сконструював їх нікому не відомий польський механік-самоучка. А Сітроен зрозумів, що нова технологія дуже перспективна, і купив патент на її використання. Дуже швидко шестерні стали користуватися попитом на міжнародному ринку, що приносило власникам фірми величезні прибутки.

У 1908 році Сітроена запрошують на посаду директора найбільшої французької автомобілебудівної компанії «Автомобілі Морс». Сітроен розвинув бурхливу діяльність, модернізувавши конструкцію автомобілів, що випускалися і запропонував знизити ціни на них. Успіх прийшов негайно. Продажі різко збільшилися.

Дуже скоро річний прибуток від продажів досяг мільйона франків. У 1913 році компанія потроїла обсяги виробництва і збуту і вже була відома на ринку як акціонерне товариство «Шестерні Сітроена». Бізнес продовжував розширюватися, і в зв’язку з цим у Парижі з’явилася нова фабрика.

В той же час компанія стала привертати до себе все більшу увагу на промисловому ринку, і в 1909 році брати Еміль і Луї Мор, процвітаючі автовиробники, запропонували Андре Сітроену посаду консультанта. Під його керівництвом продажі компанії Мора збільшилися з 10 авто на місяць у 1909-му році до 100 в 1914-му.

Але Сітроену цього було мало. Він їде до Америки, щоб вивчити досвід конвеєрного складання автомобілів, вперше впровадженого на заводах Генрі Форда. Щось подібне Сітроен має намір організувати в цехах «Морс». Але Перша Світова Війна перекреслила плани честолюбного підприємця. В 1914 році його мобілізували в артилерійські війська. Але заповзятість не залишила його й тут. Він зумів переконати начальство, а потім і міністра в тому, що терміново налагодить випуск снарядів у величезних кількостях: 50 тис. на день! У нього був рецепт - фордовський конвеєр. Отримавши кредити, він швидко побудував новий завод, для якого закупив американське обладнання. Виробництво почалося через кілька місяців від початку будівництва, коли ще деякі корпуси добудовувалися і не було дахів. Випускалося снарядів більше, ніж усіма заводами країни разом взятими.

Сам Сітроен пояснює свої успіхи одним словом: організація. Фронт отримав потрібні боєприпаси. Підприємець використовує будь-яку можливість, щоб заощадити час, який йде на різні заводські операції, починаючи з організації харчування персоналу. Обід проходить у кілька змін у величезній їдальні, де встановлені десять рядів столиків. Меню одне для всіх - від робітника до інженера. На прийом їжі відводиться 30 хвилин. І при цьому кожній зміні присвоєно свій колір, який сигналізує про її початок: на столах змінюються колір скатертин та серветок, а офіціантки надягають пов’язки однакового кольору.

А процес видачі зарплати? На всіх підприємствах того часу це відбувалося так. Касири обходили робітників і прямо біля верстатів видавали їм гроші. На все витрачалося кілька годин. Сітроен зміг удосконалити і цей процес. На його заводах виплати персоналу здійснювалися в неробочий час. Розрахунок проводився в сумах, округлених до десятків франків і сантимів, а залишок зараховувався на наступний місяць. Нарешті, як і в їдальні, була введена система різних кольорів: талон на отримання грошей певного кольору приймався строго в певному віконечку. В результаті на видачу зарплати 2500 робочим витрачалося близько 10-15 хвилин.

Але це ще не все. На підприємствах Сітроена, крім робочої їдальні та магазинів, були організовані кімнати для годування грудних дітей, денні ясла, пральня, кухня, поліклініка. Робочим заводу навіть безкоштовно надавалася допомога стоматолога.

Це була перша конвеєрна лінія в Євро-пі. Успіх приголомшив французьких промисловців. Всі терміново почали вивчати новий метод фірми CITROEN. Андре Сітроен став народним героєм, проявивши активний патріотизм. Ще в розпал бойових дій Андре Сітроен замовив інженерам креслення автомобіля, який згодом отримав його ім’я. Тепер, коли замовкли гармати, в нього було все, щоб організувати і розгорнути власне автомобільне виробництво: досвід, висококваліфікована команда, виробничі приміщення, де раніше випускалися снаряди, і величезні фінансові кошти, зароблені на військових замовленнях. У 1919 році з’являється перше авто, прикрашене фірмовим знаком компанії Сітроена - подвійним шевроном. А до кінця року випускається 2,5 тис. машин.

На відміну від своїх європейських конкурентів, Сітроен побудував виробництво за американським принципом, почавши з випуску однієї-єдиної моделі. В той момент його основною метою було перетворення автомобіля з недоступної «дивини» у масовий товар. Поступово модельний ряд розширився, і за перші десять років роботи компанія збільшила випуск машин майже в 50 разів.

В подальшому він постійно впроваджував нові технології, які допомагали вдосконалити конструкцію автомобіля та знизити виробничі витрати. Мотор на «плаваючій» підвісці, покриття кузова нітрофарбою, яка швидко сохне, дизельні двигуни для вантажівок і автобусів, - ось лише небагато з того, що впровадив Сітроен.

На своїх заводах він регулярно організовує професійне навчання: курси підвищення кваліфікації для робітників і семінари для інженерів. У 1925 році Сітроеном було випущено більше 60 тис. автомобілів, а в 1929 - майже 100 тис. Такі високі результати дозволили йому вийти на перше місце за обсягами виробництва у Франції, а потім і в Європі. Але виготовити товар - це ще не все. Його ще потрібно продати. І, щоб залучити майбутніх споживачів, Сітроен розробив грандіозну систему реклами своїх автомобілів і свого імені, яке стало автомобільною маркою.

Одним з перших серед промисловців він звернув увагу на дітей як на майбутніх покупців своєї продукції. Його фірма налагодила випуск іграшкових «Сітроенів», які в точності повторювали великі авто для дорослих. Щоб фірмовий знак заводів Сітроена постійно був перед очима водіїв, по всій Франції були встановлені покажчики і дорожні знаки, увінчані «подвійним шевроном».

Заради залучення потенційних клієнтів влаштовувалися так звані «рекламні пробіги» по віддалених районах Франції. По шляху проходження автомобілів фахівці компанії розповідали через гучномовці про особливості тієї чи іншої моделі «Сітроена». Слова підкріплювалися помітними афішами, плакатами, цікавими вікторинами та лотереями, які організовувалися під час стоянок. В результаті від 3% до 15% відвідувачів виставок «на колесах» їхали додому на власних авто.

На рекламу Сітроен ніколи не шкодував грошей. Так, в 1929 році він побудував автомагазин, фасадом якого служила суцільна скляна вітрина висотою 21 м і шириною 10 м. Через цю прозору стіну, на яку витратили 19 тонн скла, можна було прямо з вулиці побачити безліч авто, розставлених на шести ярусах.

У 1933 році Сітроен вирішив повністю перебудувати заводи на набережній Жавель. Витративши величезні кошти, він здійснив реконструкцію в рекордно короткий термін - за 5 місяців. На підприємстві загальною площею 55 тис. кв. м була розміщена гігантська безперервна потокова лінія продуктивністю 1000 авто на день.

Але гігантоманія, яка оволоділа Сітроеном, в кінцевому рахунку, обернулася проти нього. Ахіллесовою п’ятою бізнесмена завжди був фінансовий бік справи. Він завжди мав борги, залучаючи величезні інвестиції під свої ризиковані проекти. Його потреби в грошах постійно випереджали його фінансові можливості. Заплатити за ризик довелося в 1934 році, на початку світової економічної кризи. Кредитори відмовили Сітроену в нових позиках, а падіння попиту на автомобілі позбавило його можливості викрутитися за рахунок власних коштів. Після декількох спроб знайти джерела фінансування Андре змушений був оголосити себе банкрутом.

А в березні 1935 року підприємця не стало.

назад до ЗМІСТУ  
     
Інфо