Кадрова служба
 
назад до ЗМІСТУ  

ІСТОРІЯ БРЕНДУ L’OREAL

Випадок - один з найсерйозніших двигунів прогресу. Скількох винаходів і скількох винахідників не було б, коли б не випадок. Так вийшло і зі створенням найзнаменитішої косметичної імперії “L’Oreal”, що з’явилася на світ завдяки випадку і ... жінці.

Батьки Ежена Шуеллера переїхали в Париж з Ельзасу відразу після війни в 1870 році і відкрили маленьку кондитерську. Ежен народився в 1881 році. Ставши школярем, маленький він допомагав батькам в сімейній крамниці та готувався стати кондитером. Але доля розпорядилася інакше.

Через десять років після народження сина батьки розорилися переїхали в маленьке містечко Неллі. І там їм несподівано поталанило: коледж Сент-Круа став замовляти у них булочки та пиріжки для учнів. Завдяки цьому батько Ежена зміг домовитися, щоб хлопчикові дозволили безкоштовно відвідувати заняття в коледжі. За недовгий час навчання в цьому престижному закладі він захопився хімією.

Але так тривало недовго. Бізнес виявився не дуже вдалий, батьки продали крамницю й повернулися в Ельзас. Юнак, який подавав надії в навчанні, змушений був допомагати батькам.

А коли йому виповнилося 19 років, накопичивши трохи грошей, Ежен вирушив до Парижу. Там він блискуче склав вступний іспит в хімічний інститут і через три роки вийшов з нього дипломованим інженером-хіміком. Під час навчання Ежен продемонстрував таке завзяття і такі здібності, що йому запропонували місце помічника лаборанта в Сорбонні. Заробітки там були, звичайно, невеликі, проте, одружитися молодий учений зміг. І це зіграло вирішальну роль в його подальшій долі.

Одного разу молодий хімік Ежен Шуеллер, повернувшись додому, застав свою дружину в сльозах. Причиною сліз були безнадійно зіпсоване після відвідування перукарні волосся - замість білявих кучерів на голові “красувалися” рябі пасма. Намагаючись втішити дружину, Ежен пообіцяв їй придумати чарівну фарбу, яка зробить її волосся таким красивим, що ним захоплюватиметься весь світ.

Потрібно відмітити, що в ті часи жінки фарбували волосся переважно рослинними засобами - хною чи басмою, які не забезпечували необхідних кольорових відтінків, та й користуватися ними було непросто.

Ежен Шуеллер вирішив винайти синтетичну фарбу, зручну в застосуванні, яка не псує волосся і має різні кольори.

Устаткування в лабораторії, де працював Шуеллер, було занадто старим, а набір хімікатів занадто мізерним, щоб вирішити поставлені завдання. І тут колишній викладач влаштував молодого вченого старшим лаборантом в лабораторію Центральної аптеки Франції. Нове місце і посада давали Шуеллеру великі можливості для хімічної творчості, і дуже скоро його дружина змогла випробувати нову фарбу. А 24 березня 1908 року Шуеллер отримав патент на свій винахід. Спочатку фарба виготовлялася в двокімнатній квартирі Шуеллерів. Ночами Ежен самостійно виготовляв свою продукцію, а вранці збував її перукарям. Початковий капітал французької компанії “Безпечні фарби для волосся”, заснованої в 1907 році, складав 800 франків.

Завдяки своїй рішучості та амбіціям, Ежену Шуеллеру вдається переконати перукарів Парижа використовувати його фарби. Переповнений ідеями для нової компанії він добивається поширення своєї продукції по усій Франції.

Тепер можна було розширювати виробництво. В 1909 році Шуеллер перейменував компанію в “L’Oreal” і переїхав в чотирикімнатну квартиру. В новому написанні назви компанії вдало поєднуються образи, пов’язані з французькими словами l’or (золото) і aureole (ореол). Крім того, він активно зайнявся рекламою. Молодий підприємець почав видавати професійну газету “Паризький перукар” - в ній він розповідав про власну продукцію та розміщував на платній основі інформацію виробників-конкурентів. Незабаром до газети додався журнал “Ваша краса”, який розповсюджувався серед професійних паризьких перукарів. Вже в 1910 році продукція “L’Oreal” продавалася в Голландії, Італії, Австрії. Ще через декілька років “безпечні фарби” можна було придбати в США.

Під час Першої світової війни, поки Ежен Шуеллер служив в армії, компанією керувала його дружина. Десятиліття після повернення з фронту стало одним з найбільш успішних для Шуеллера. Взявши на себе управління невеликою фірмою з виробництва полімерів, він перетворив її на потужну компанію “Nobel Francaise”. Через декілька років створив французьку філію американської компанії “Valentine”, налагодивши виробництво целюлозного лаку.

Ситуація в Європі в благополучні 30-і роки була дуже відповідною для косметичного бізнесу - люди стали більше замислюватися про свій зовнішній вигляд.

В 1928 Ежен Шуеллер купив компанію “Monsavon” - маленьке підприємство, що випускало туалетне мило. Це придбання дозволило “L’Oreal” вийти на ринок косметичних засобів. За короткий строк Ежен зробив мило “Monsavon”, а слідом за ним перший у світі рідкий шампунь “Dop”, які згодом стали найвідомішими серед подібних продуктів у Франції.

В 1929 році Шуеллер випустив на ринок органічну фарбу, яку назвав “Imedia”. Новий продукт викликав справжній фурор на ринку. Для просування цієї фарби Шуеллер застосовував неординарні маркетингові ходи. Наприклад, на упаковках з фарбою було чесно надруковано попередження про можливу алергію, і рекомендацію проводити попередні тести. Така серйозна турбота про клієнта і науковий характер пояснень та інструкцій сприяли ринковим перемогам “Imedia”.

В 1936 році у Франції була введена оплачувана відпустка. І знову, немов передчуваючи це, Шуеллер розробив черговий продукт - сонцезахисне молочко “Ambre Solaire”. Напередодні Другої світової війни в “L’Oreal”працювали вже більше тисячі чоловік, і серед них дочка засновника - Ліліан, яка під час канікул клеїла етикетки на флакончики з фарбою. Компанія мала близько трьохсот представників, це були в основному колишні перукарі, які безпосередньо працювали з більшістю французьких косметичних салонів.

Відразу після війни, в 1945 році, “L’Oreal” першою в Європі вивела на ринок “холодний перманент” - “Oreol” - засіб для хімічної завивки. Через два роки - величезний успіх “Rege-Color” - першої фарби для самостійного використання, без допомоги перукаря. З цієї миті продукція компанії з’явилася в магазинах і аптеках, а не лише в перукарнях.

У 1953 році, за чотири роки до смерті, Шуеллер відкрив першу філію компанії “L’Oreal” в США. Зараз до “L’ Oreal Group” належать такі всесвітньо відомі марки, як “L’ Oreal Paris”, “Garnier”, “Maybelline”, “L’Oreal Professionnel”, “Parfums Giorgio Armani”, “Ralph Lauren”, “Helena Rubinstein”, “Vichy”.

Зараз компанія “L’Oreal” працює в чотирьох галузях косметичного ринку - засобів для волосся, декоративної косметики, засобів по догляду за шкірою і парфумерії. Вона є єдиною косметичною групою, що використовує всі канали збуту: професійних перукарів, парфумерні магазини, супермаркети, аптеки, поштові каталоги і, звичайно, Інтернет.

Косметика “L’Oreal” виготовляється на 47 заводах, розташованих в 22 країнах світу. В компанії працюють більше 67000 співробітників, а в її лабораторіях працюють близько 2700 вчених. Щороку вони розробляють і тестують більше 3000 нових косметичних формул.

На сьогодні продукція “L’Oreal” представлена приблизно в 150 країнах. 85% обороту здійснюється за межами Франції, і 50% - за межами Європи. Щохвилини у світі продається 137 одиниць продукції “L’Oreal”.

Після смерті Ежена Шуеллера довгий час компанією керувала його дочка Ліліан Бетанкур, яка вважалася однією з найбагатших жінок світу. Проте, у зв’язку з серйозною хворобою в лютому 2012 року вона пішла з ради директорів, поступившись своїм місцем 25-річному онукові Жану-Віктору Майєрсу.

А компанія “L’Oreal” продовжує процвітати, показуючи різноманітністю марок і цін, що немає людини, яка не знайшла б в її косметичному ряду засіб для себе.

назад до ЗМІСТУ  
     
Інфо