Кадрова служба
 
назад до ЗМІСТУ  

МІФИ ПРО ДИЗАЙНЕРІВ ІНТЕР’ЄРУ

Професія дизайнера інтер’єру оповита таємницею. Численні телепередачі про ремонт показують дизайнера мало не в образі чарівника, який прийшов на об’єкт, приклав зразок тканини до зразка шпалер, а потім, наче за помахом чарівної палички, створився гарний інтер’єр. Це породжує в глядачів двояке ставлення до них.

Частина з них вважає дизайнерів інтер’єру халявщиками, які знайшли спосіб збирати з людей гроші незрозуміло за що. Такі люди знизують плечима чи, навіть, крутять пальцем біля скроні, коли хтось говорить, що він замовив дизайн інтер’єру. Вони оформляють свої квартири, будинки, офіси й приміщення для бізнесу самі. Дизайнерам вони не довіряють (що абсолютно справедливо при такому сприйнятті) і, за що їм платити гроші, не розуміють.

Інша частина телеглядачів абсолютно зачарована. Ще б, така проста робота - а який ефект! А як цікаво - і при цьому так просто. І за це ще й гроші платять?

Давайте розглянемо основні міфи, які склалися у свідомості населення про професію дизайнера інтер’єрів.

Міф 1. Будь-яка людина з добрим смаком може бути дизайнером інтер’єру.

Це не зовсім так. Будь-яка людина з добрим смаком може оформити інтер’єр, наприклад, для себе чи своїх рідних. Але зробити це один чи два рази та займатися цим професійно десятиліттями – це не одне й те ж саме. Між ними така ж прірва, як між пошиттям сукні для себе і відкриттям власного будинку моди.

Міф 2. Дизайнери інтер’єру добре заробляють.

До речі, це правда. Але не слід забувати, що справді добре заробляють дизайнери зі світовим ім’ям. І заробляють вони не лише дизайном інтер’єрів - вони створюють меблі, предмети побуту, одяг, пишуть книги, ведуть ток-шоу.

Більшість дизайнерів заробляють не так багато, але пристойно. В них є свої квартири чи будинки, автомобілі, вони можуть собі дозволити декілька разів на рік відпочивати на модних курортах і т.д.

Але на початковому етапі, коли потрібно увійти до бізнесу, отримати перших клієнтів і перші об’єкти, новачкові в дизайні взагалі складно самому себе утримувати - добре, якщо є заощадження чи фінансова підтримка з боку сім’ї.

Міф 3. Головне - це талант!

В яких одиницях вимірюється талант? Хто видає довідку про талановитість тієї чи іншої людини? Хто з людей, не страждаючи манією величі, може про себе абсолютно однозначно чесно та впевнено заявити - так, я дуже талановитий?

Талант - величина відносна. Сьогодні ти зробив щось геніальне і всі закричали - та ти талант! А завтра ти створив щось посереднє й банальне - і в кращому випадку всі замовкли, а в гіршому знову прокоментували, але вже не так приємно.

Талант перевіряється часом. І час цей частенько значно більший, ніж людське життя. Історія знає масу прикладів талановитий людей, які жили та померли в убогості та безвісності, - і лише через десятиліття були визнані геніями.

Міф 4. Дизайнер інтер’єру - дуже творча професія.

О так! Але момент творчості в дизайні інтер’єру дуже короткий. Коли дизайнер бачить приміщення, знайомиться з клієнтом, обговорює з ним його смаки та побажання - створюється образ деякого ідеального інтер’єру. Потім ще деякий час дизайнер бачить своїм внутрішнім поглядом цей ідеальний Інтер’єр. Але повне втілення його в життя практично ніколи не можливе. Потрібно врахувати смаки та побажання замовника, експлуатаційні якості матеріалів, архітектуру та конструкції будівлі, розташування та стан комунікацій, бюджет, терміни постачання та ще безліч інших моментів. Потрібно креслити, рахувати, створювати специфікації, спілкуватися з будівельниками і т.п. Це рутинна робота, і ніякої творчості в цьому немає.

І якщо врахувати, що на здійснення одного проекту йде в середньому рік, то добре, якщо для творчості залишається 10%. Решта часу - це робота. Іноді суто технічна, а іноді психологічна, іноді важка інтелектуально, а іноді така, що вимотує фізично. Часто дуже нервова, дуже відповідальна та багата великими проблемами в разі помилки.

Міф 5. Основна робота дизайнера - підбирати кольори та їздити по магазинах.

Підбирати колір для фарбування стін - справа декількох хвилин. І якщо з першого разу колір підібрати ідеально не вдалося - це можна буде повторити ще декілька разів. Але за великим рахунком це крапля в морі, ви навіть не помітите цього в процесі роботи.

А ось поїздки по магазинах для підбору матеріалів, світильників, меблів - це справді значна частина роботи дизайнера. Всі предмети повинні поєднуватися між собою, відповідати ідеї та стилю інтер’єру, подобатися замовникові, бути потрібного кольору і т.п. А також їх ціна повинна сподобатися вашому клієнтові. Тут річ навіть не в тому, може він собі це дозволити чи ні. Адже в кожної людини є своє уявлення про те, скільки коштує та чи інша річ. І починаються пошуки по місту найвигіднішої пропозиції, вибивання знижок (коли частенько хочеться провалитися крізь землю від незручності перед продавцем), а потім можливий пошук дешевших аналогів.

Якщо вам походи по магазинах не приносять особливого задоволення - ця частина роботи може стати справжньою каторгою.

Якщо ви впевнені, що для вас дизайн інтер’єру - це покликання, пристрасть, якщо ви готові вчитися, “гризти граніт науки”, сидіти над кресленнями, лаятися з будівельниками, бігати по магазинах у пошуках незрозуміло чого, якщо вам досить тієї “миті творчості” - ласкаво просимо в професію.

назад до ЗМІСТУ  
     
Інфо