Кадрова служба
 
назад до ЗМІСТУ  

ІСТОРІЯ БРЕНДУ NUTELLA

Ви ніколи не замислювалися про того, хто придумав улюблені ласощі дітей і дорослих, популярну, і таку смачну шоколадно-горіхову пасту під назвою “Нутелла”? Ім’я цього винахідника – П’єтроФерреро. Його прізвище недаремно здалося вам знайомим - ця людина заснувала одну з найбільших фірм з виробництва продуктів харчування, переважно кондитерської спрямованості - Ферреро. Ця фірма знайома нам по таких продуктах, як: цукерки “Раффаелло”, і “Ферреро Рошен”, м’ятне драже “Тік-так”, шоколадні яйця з іграшкою всередині “Кіндер-сюрприз”, а також серія виробів “Кіндер” (Kinder Chocolate, Kinder Happy Hippo, Kinder Bueno, Kinder Pingui, Kinder Country, Kinder Maxi King та інші).

В самої “Нутелли”, ніжного шоколадного крему з горіховим присмаком, цікава історія. Як часто буває з багатьма грандіозними винаходами, ідея створення солодкої пасти виникла завдяки випадковості. Але ми почнемо нашу розповідь здалека. У 1946 році П’єтру Ферреро, жителеві італійської провінції Кунео, в спадок від батьків перейшла невелика булочна в місті Альба на півночі Італії. Через невгамовну фантазію та любов до експериментів з продуктами, П’єтро перетворив свою крамницю на кондитерський магазинчик з крихітною майстернею. В ній він і проводив увесь свій вільний час, експериментуючи з різними інгредієнтами, щоб порадувати своїх покупців свіжими та різноманітними кондитерськими виробами. В цьому йому допомагали дружина та брат. Після Другої Світової Війни завезення какао в Італію було обмежене, і, щоб не скорочувати виробництво кондитерських виробів на шоколадній основі, П’єтро Ферреро починає використовувати те, чим багата його земля. В тому ж 1946 році він винаходить справжній делікатес - м’який шоколадний батончик з підсмаженими подрібненими лісовими горіхами і какао-маслом. Нові ласощі отримали назву “Джандуйя”, так звали карнавального персонажа, який брав участь в першій рекламі батончика.

Перша “паста Джандуйя” випускалася у вигляді невеликих брикетів, загорнутих в тонку фольгу з етикеткою, на якій рум’яна п’ємонтська селянка обіймала двох веселих дітей. Це було справді оригінальними і при цьому економічними ласощами - шоколадний батончик могли дозволити собі навіть зовсім небагаті жителі провінційного міста Альба, до того ж новий винахід був дуже смачним, поживним і ситним. Як правило, італійські мами нарізували “Джандуйю” тонкими скибочками і робили солодкі бутерброди для своїх дітей, які потайки викидали хліб і їли пасту в чистому вигляді.

Горіхова “Джандуйя” за три роки зачарувала не лише місцевих покупців, але й увесь італійський регіон П’ємонт. Особливу привабливість ласощам надавали різні смаки. П’єтро постійно експериментував з компонентами в своїй майстерні, яка перетворилася на справжню лабораторію. Продажі пасти зростали, з кожним днем вона ставала популярнішою. В один із літніх днів в крамницю сім’ї Ферреро поступило важливе замовлення від мерії міста на виготовлення великої партії батончиків “Джандуйї” для міського свята. П’єтро, разом зі своїми вірними помічниками, підготував сотні дуже смачних горіхових тістечок для прийдешньої урочистості і з легким серцем пішов спати.

Проте, на ранок з’ясувалося, що величезна партія солодощів, у виготовлення яких був вкладений увесь скромний прибуток сім’ї, розплавилася від спеки! Йому, вічному оптимістові та весельчакові, важко було примиритися з підлим ударом долі. Літня спека знищила найбільшу партію товару, приготовану до місцевого свята. Подумати лише, загинули саме тістечка, а ось коржам і булкам - хоч би що. І тут його осяяла приголомшлива ідея! Він наказав своїй дружині швидко нарізати хліб, викласти на підноси здобні булочки і всю іншу свіжу випічку.

Через годину П’єтро пригощав відвідувачів “шоколадним бутербродом”: він намазав “Джандуйо”, що розплавилася, на хліб, і виявилось, що це дуже смачно і ситно, а дітей просто за вуха неможливо відтягти від нових ласощів! Товар був розпроданий, а виручка була значно більшою, ніж очікувалося.

Жах, пережитий П’єтро тим літнім вечором, обернувся для фірми небаченим у діловому світі звичаєм. Кожне літо величезна компанія обов’язково припиняє на три місяці постачання фігурних шоколадних виробів, боячись, що в магазинах їх не зуміють зберегти в товарному вигляді. Недовіра до жаркої погоди сприяла ще одному знаменитому винаходу Ферреро: цукерки “Раффаелло” з кремовою начинкою у вафельній оболонці. Ось він, плід довголітніх зусиль П’єтроФерреро - цукерка, якій спека не страшна!

Декілька тістечок, які розтеклися, П’єтро поніс у свою лабораторію і довго вивчав їх, намагаючись відтворити пасту, яка випадково вийшла. Він читав спеціальну літературу, міняв компоненти, додавав то какао, то масло, то ваніль. Через півроку на світ з’явився “крем Джандуйя”: в ньому було зовсім трохи какао, він коштував недорого, але відрізнявся приємним шоколадно-горіховим смаком і ніжною консистенцією. Успіх перевершив усі очікування! До лютого 1946 року П’єтро продав 6600 фунтів свого винаходу. Крем завоював усю Італію.

Разом з братом П’єтро продовжив розвивати свій бренд: в 1951 році шоколадний крем “Джандуйо” називають по-новому - “Supercrema” і починають продавати його в скляних баночках. Через 12 років, в 1963 році, син П’єтро, Микеле, трохи змінив рецептуру пасти і придумав для неї іншу назву, яку вона носить до наших днів, - “Nutella”. Ця назва складається з двох слів: перше, англійське “nut” - означає “горіх”, друге, італійське “ella” - традиційно є закінченням багатьох італійських жіночим імен. Перша баночка з “Нутеллою” була виготовлена на фабриці Ферреро в Альбе 20 квітня 1964 року. Продукт мав приголомшливий успіх в Європі і залишається популярним у всьому світі досі.

Цікаві факти про “Нутеллу”
• В Італії щорічно виготовляється 179 тисяч тонн “Нутелли” або більше півмільярда баночок. Якби хтось взявся поставити ці баночки в один ряд, то вони змогли б опоясати усю земну кулю.
• Якщо поставити одна на одну всі баночки “Нутелли”, які виготовляються в світі впродовж дня, то їх висота дорівнюватиме 492 Ейфелевим вежам - або близько 160 кілометрів у висоту.
•“Нутелла”, батьківщиною якої є Італія, сьогодні продається в 75 країнах світу.
• Всесвітній день “Нутелли” щорічно відзначається 5 лютого, починаючи з 2007 року. Ідея створення цього свята народилася, природно, в Італії, і найбільш активні гуляння відбуваються там же. Святкування супроводжуються концертами, вуличними урочистостями і, звичайно ж, дегустацією страв, приготованих з використанням “Нутелли”.
• До дня “Нутелли” було приурочено створення віртуального міста - Нутеллавілль. Зміст сайту міста - у віршах, рецептах і картинках - повністю присвячене “Нутеллі”.
• До чемпіонату Європи по футболу в 2008 році була випущена незвичайна скляна банка “Нутелли”, вагою 850 грам, одягнена в “італійську спортивну форму”. Тираж цієї упаковки склав всього 3,5 мільйона банок і продавався лише впродовж травня 2008 року.
• Прихильники “Нутелли” виділяють 50 способів, як можна її їсти: від звичайних, - з білим хлібом або печивом, до найоригінальніших - наприклад, таких, як намазування пасти на хотдог. Ну, а ласуни, напевно не відмовляють собі в задоволенні з’їсти пару ложечок “Нутелли” в чистому вигляді.
• В багатьох європейських містах, наприклад, в Парижі, продають млинці, наповнені “Нутеллою” з порізаними фруктами (бананами, полуницею). В різних частинах Італії, де хлібні фестивалі проходять щорічно, бутерброди з цією пастою часто пропонують відвідувачам.
• Рекламний слоган пасти - “Che mondo sarebbe senza Nutella”?(“Чим був би світ без Нутелли”?).
• “Нутелла” приносить компанії Ферреро 38% її річного обороту в 5,1 млрд. євро (за даними 2006 року).
• В кожній 400-грамовій баночці “Нутелли” містяться 50 лісових горіхів і півтори склянки молока.
• Хоча інгредієнти пасти широко відомі, точний рецепт “Нутелли” зберігається сім’єю Ферреро в найсуворішій таємниці.
• В Європі “Нутеллу” продають в скляних стаканчиках, а в Америці - в пластикових.
• “Нутелла” очолила представлений в 2007 році журналом Forbes рейтинг 10 простих ідей, які принесли мільярди своїм творцям.

назад до ЗМІСТУ  
     
Інфо