Кадрова служба
 
назад до ЗМІСТУ  

ПОЛІТИЧНИЙ РАДНИК

Політичне консультування - одна з найбільш суперечливих і секретних професій. Про неї багато говорять, але мало хто безпосередньо з нею стикався. Дехто думає, що такі фахівці - шахраї і ловкачі, що дурять народ, псують ім'я чесним людям і думають тільки про прибуток. Інші впевнені, що давати поради дуже легко, оскільки за них люди нібито не несуть ніякої відповідальності.

Історію професії політичного консультанта можна починати з глибокої давнини. Навколо владних осіб за всіх часів знаходилися і знаходяться безліч радників, які підказують, як поводитися з громадськістю і домагатися її прихильності. Одна з найбільш могутніх історичних фігур, що займалися даною справою, звичайно ж знаменитий італієць Макіавеллі. Його ім’я стало синонімом поняття "політичний консультант", а безсмертний трактат "Государь", у якому він аналізує політичну ситуацію і дає цінні поради, і сьогодні на полиці в кожного фахівця у сфері політики.

Ця професія в сучасному її розумінні сформувалася в США. На думку дослідників, факти спеціального консультування мали місце вже на виборах Джорджа Вашингтона (1789 рік).

Однак не слід думати, що консультування обмежується тільки діяльністю на виборах. Сфера його застосування дуже широка — від політичного аналізу до просування інтересів бізнес-груп у владні структури.

Політичний консультант повинен мати великі знання в таких галузях, як юриспруденція, соціологія, реклама, фонд-райзінг (залучення грошей для виборчого штабу) та ін. Взагалі, можна виділити дві форми діяльності консультанта.

Перша - робота підказувача, який не тільки направляє дії клієнта, але й спонукає його своїми рекомендаціями до міркувань про власну ефективність. При цьому консультант використовує як свої знання, так і інформацію клієнта, а також різні прийоми переконання.

Друга - так зване ігрове консультування, яке застосовується за відсутності можливості сформулювати єдиний і остаточний "рецепт" - через недостатність знань або протидію клієнта.

Одна з головних специфічних особ-ливостей політичного консультування - доступ до секретної інформації, що торкається репутації організації, великих чиновників, або й цілої держави.

Як правило, робота консультанта складається з трьох основних стадій: дослідження ситуації, вироблення рішення і реалізації поставлених цілей. На першому етапі необхідно одержати максимально повну інформацію про проблему, залучити якнайбільше зведень, що мають навіть непряме відношення до питання. Потім зібраний матеріал обговорюють, аналізують, а тоді приймають рішення і складають програму дій, у якій описують необхідні заходи, час проведення, місце, склад учасників, відповідальних, витрати і т.п.

Усіх консультантів можна розділити на три групи: вчені, дослідники, експерти. Вчений — це науковець, що формулює довгострокові прогнози або оцінки. Дослідник також займається науковою працею, але в більш вузькій сфері. Він може давати конкретніші теоретичні зведення. Експерт - практичний фахівець в якійсь певній сфері політичних процесів: по роботі зі ЗМІ, лобіюванню, політичному аналізу і т.д.

Іноді виділяють ще консультантів з ресурсів і консультантів з процесу. Перші займаються наданням спеціальної інформації, дослідженням ситуації, висуванням пропозицій. Такий тип роботи застосовують, коли керівнику потрібна порада, але не потрібна особиста участь консультанта. Другі не тільки інформують, але і самі беруть участь у процесі.

До того ж у практиці відомі приклади досить витончених прийомів, заснованих на дезінформації, в яких часом і фахівцю буває непросто розібратися.

Багато в чому через несумлінність за сучасними політичними консультантами міцно закріпилися прізвиська "чорні піарщики", "інформаційні кіллери", "жмейкери".

Трапляється, що багато хто з них не має не те що спеціальної, але найчастіше і просто вищої освіти. Тому поширені випадки застосування відверто брудних, маніпулятивних технологій.

Поступово ситуація виправляється. Число кваліфікованих консультантів росте в міру збільшення попиту на їхні послуги. Розміри гонорарів, звичайно ж, засекречені, однак і так зрозуміло, що вони обчислюються тисячами доларів і більше.

Які показники ефективності роботи консультанта? На думку американських дослідників, критерій тільки один: фахівець настільки гарний, наскільки гарну репутацію клієнта йому вдалося сформувати. Є й більш вузькі способи оцінки, наприклад дотримання морально-етичних принципів при проведенні консультування.

Навряд чи десь можна навчитися професії політичного консультанта. Навіть наявність спеціальності "зв’язки з громадськістю" не гарантує успіху. Зазвичай консультантами стають уже досвідчені люди, що мають міцні контакти, які багато часу пропрацювали на виробництві і добре знають приховані механізми прийняття тих або інших рішень. Послуги таких фахівців оплачуються дуже високо.

Мабуть, про перспективи професії міркувати немає ніякого сенсу. Ця професія, як і мафія, безсмертна (вибачте за неоднозначне порівняння). Тисячолітня історія надає тому вагомі докази. Доки існують держави, їх керівники будуть мати потребу в пораді - як поводитися в складних, критичних ситуаціях, який ефект може мати та або інша реформа. Підприємствам будь-яких форм власності і видів діяльності завжди буде необхідний контакт із владою для більш успішного ведення справ. Так що тим, хто прагне приєднатися до когорти таємних радників, можна тільки побажати набиратися культури і знань. І тоді, сподіваємося, все у нас буде добре.

назад до ЗМІСТУ  
     
Інфо