Кадрова служба
 
назад до ЗМІСТУ  

ІСТОРІЯ ДЖОНА РОКФЕЛЛЕРА

Джон Рокфеллер досі вважається найбагатшою людиною в історії США. Багато людей обожнювали його за те, що той, будучи набожною людиною, велику частину свого доходу витрачав на доброчинність, реально допомагаючи і країні, і багатьом людям, що жили в ній. В цей же час для багатьох Рокфеллер асоціювався з дияволом, який завжди брав те, що йому потрібно в бізнесі, незалежно від ситуації. Саме така людина і могла розбагатіти за часів нафтового буму в США, який тоді можна було б порівняти хіба що із золотою лихоманкою. В той час можливо було миттєво заробити величезні гроші, і так само швидко їх втратити.

Клерк, який став мільярдером.

Про багатство Джона Рокфеллера ходять легенди. Так, в 1917 році його статок складав 2,5% від усього валового продукту США. Рокфеллер міг легко фінансувати всю державу, при цьому, не знаходячись на межі розорення.

Початок роботи.

А починалося все з роботи на посаді клерка. Джон Рокфеллер народився в Нью-Йорку в 1839 році. Правда, пожити довго в цьому місті йому не вдалося, оскільки сім’я досить швидко переїхала в Пенсільванію. Слід сказати, що це був ключовий момент для майбутнього Рокфеллера, оскільки земля штату Пенсільванія виявилася надзвичайно багата нафтовими родовищами. Якщо говорити про сім’ю Рокфеллера, то мати була досить набожною жінкою, а батько був пиятиком, який з’являвся-я вдома дуже рідко. Все це сприяло тому, що молодий Джон з дитинства перейнявся вірою в Бога і релігійними цінностями (завдяки чому й став найбільшим філантропом того часу). Крім того, він дав собі обіцянку, що ніколи не вестиме таке марнотратне і безкорисне життя, як його батько.

Оскільки Джон Рокфеллер був старшою дитиною в сім’ї, то вже у віці 16 років він вирушив шукати роботу. На той час він вже досить непогано знав математику, і навіть закінчив тримісячні бухгалтерські курси в Клівленді. Проте, знайти роботу виявилося не так просто. 6 тижнів пошуків минули даремно. Поки Джона, нарешті, не взяли асистентом бухгалтера в компанію Hewitt and Tuttle. Варто відмітити, що це був такий час, що перші три місяці Рокфеллер більше вчився, ніж працював. Тобто робив все абсолютно безкоштовно.

Проте навчання приносило Рокфеллеру справжнє задоволення. Він починав робочий день о 6-ій годині ранку, а закінчував після 10-ої вечора. Навчання в Hewitt and Tuttle багато чого дало майбутньому нафтовому магнатові. Джон Рокфеллер, в цілому, досить швидко зміг зарекомендувати себе, як грамотний професіонал. І як тільки керівник компанії Hewitt and Tuttle залишив свій пост, на його місце відразу ж призначили Джона. Правда, при цьому йому встановили невелику зарплату. Це образило Рокфеллера, оскільки його попередник отримував набагато більше. Джон покинув компанію. І, як виявилося, недаремно.

Рокфеллеру було лише 19 років, але в нього вже був певний стартовий капітал, зароблений за 3 роки роботи. Крім того, він позичив деяку суму в свого батька. Це було зроблено для того, щоб організувати невеликий бізнес з партнерами. Бізнес полягав в продажі борошна, зерна, свинини та інших продуктів. Це був 1858 рік. Далі в біографії Джона Рокфеллера йде невеликий пропуск. Точно невідомо, як йшли його справи з 20 до 31 року. Комерція, швидше за все, не стала для нього своєю справою. Як би то не було, справжні гроші йому принесла нафта.

Проте, давайте подумаємо, чим була нафта в той час? Це було щось нове, що використовувалося для виробництва промислового гасу (ідея братів Лукасевич з Росії). Крім того, люди зрозуміли, що гас може застосовуватися для отримання світла. Це був ключовий фактор.

У 1865 році Джон Рокфеллер знайомиться з хіміком, який розповідає тому про гас. Так була заснована компанія Standard Oil. Рокфеллер зайнявся пошуками нафти. На початку своєї діяльності майбутній мільйонер зрозумів, що, лише навівши лад в роботі, можна буде думати про якийсь комерційний успіх. Цим він і зайнявся з партнером. Спершу був створений статут фірми. Для того, щоб мотивувати співробітників Рокфеллер спочатку вирішив відмовитися від заробітної плати, преміюючи їх акціями. Він вважав, що завдяки цьому вони активніше працюватимуть, адже вважатимуть себе частиною компанії. І їх кінцевий прибуток залежатиме від успішності бізнесу.

Бізнес став приносити прибутки, а Рокфеллер почав повільно скуповувати інші невеликі нафтові компанії. Така стратегія не подобалася багатьом американцям. У пресі Рокфеллера навіть називали не інакше, як пірат. Шлях Джона до успіху захмарився не лише нападками з боку преси, але й критикою від багатьох громадян. А іноді й розпусканням відвертих чуток. Говорять, що Рокфеллер багато в чому сам винен, що суспільство насторожено до нього ставилося. Він ніколи не відповідав на нападки. Навіть, якщо це був відвертий наклеп. А мовчання люди сприймали, як знак визнання своєї провини.

Як би то не було, а вже до 1880 року, завдяки численному дрібному та середньому злиттю в руках Рокфеллера опинилося 80% всього нафтового бізнесу США. Standard Oil стає в цей час найбільшою компанією в світі. Правда, ненадовго. Вже через 10 років вийде знаменитий закон Шермана проти монополій. Рокфеллер відреагує на нього, розбивши Standard Oil на 34 дрібних компанії. Завдяки цьому закону Джон Рокфеллер стає ще багатшим, ніж раніше. До речі, варто відмітити, що майже всі поточні великі нафтові компанії походять саме від Standard Oil. Наприклад, це можна сказати про таких гігантів, як Mobile, Exxon, Chevron та інших.

Секрет успіху.

Тим часом, на початку XX століття електрика стає тим фактором, який, як здавалося багато кому, міг знищити весь нафтовий бізнес. Але цього не сталося, завдяки появі автомобілів.

Успіх Рокфеллера багато в чому пов’язаний з його сім’єю. Релігійні цінності серйозно допомогли Джону в нафтовому бізнесі, де був справжній безлад: розбій, крадіжки, вибухи шахт через недогляд і багато іншого. Він зміг укласти вигідну транспортну угоду, при цьому його компанія змогла перевозити нафту в 1,5 рази дешевше, ніж конкуренти.

Нарешті, Джон досить успішно одружився. Його дружиною стала вчителька Лора Спелман, яка мала практичний склад розуму. Пізніше Рокфеллер помітить, що коли б не вона, то можливо б і він ніколи не став би багатим.

Добродійність.

Джон Рокфеллер був одним з видатних філантропів в історії Америки. Оскільки він щиро вірив у Бога, то намагався не афішувати свою діяльність. З кінця 19 століття Джон приділяв багато уваги добродійності, передаючи управління бізнесом надійним партнерам. За цей час він багато чого зробить для країни. Причому, йдеться не лише про допомогу тим, хто мав в цьому потребу. Рокфеллер все своє життя платитиме церковну десятину. Окрім цього, він побудує університет Чикаго, Коледж Спелмана, Університет Рокфеллера, Музей Сучасного Мистецтва, монастирі та Фонд Рокфеллера, Інститут Рокфеллера Медичних Досліджень.

В 1917 році Джон Рокфеллер передасть усі свої справи старшому синові. А через 20 років нафтовий магнат помер. Але залишився його добродійний фонд, який існує досі, приносячи людям користь.

назад до ЗМІСТУ  
     
Інфо