Кадрова служба
 
назад до ЗМІСТУ  

ІСТОРІЯ ПРО ТЕ, ЯК ВЕРНЕР СІМЕНС НАРОДИВСЯ БІДНЯКОМ, А ПОМЕР МІЛЬЙОНЕРОМ

Вернер фон Сіменс зумів багато чого досягти в різних сферах людської діяльності. Він подарував світу стільки винаходів, що його можна сміливо ставити в один ряд з Едісоном і Леонардо да Вінчі. Тому сьогодні ми вирішили розповісти вам про нього.

Вернер фон Сіменс народився 13 грудня 1816 року в селі біля Ганновера. Батько майбутнього винахідника, Крістіан Фердинанд, не мав ніякого відношення до техніки - він займався сільським господарством. За часів юності Вернера в Німеччині існував, мабуть, один вірний спосіб отримати “квиток” в забезпечене майбутнє, а саме - стати офіцером знаменитої прусської армії. Саме з цієї причини батько порадив Вернеру стати військовим. Молодий Сіменс послухав батька, і так почалася його військова служба в інженерно-артилерійській школі в Берліні. Проте відразу поступити в королівську гвардійську артилерію Вернеру не вдалося. Тоді юнаку порадили спробувати свої сили в артилерійській бригаді в Магдебурзі. Потім його на три роки відправили в Берлін для здобуття технічної освіти. В об’єднаній інженерно-артилерійській школі він вивчав балістику, хімію, математику та фізику. В Берліні Сіменс уперше в житті потрапив в “царство” техніки. Оптичний телеграф, ливарні майстерні, парові машини, хімічні майстерні, газові ліхтарі - все це та ще багато чого іншого зачаровувало юнака і одночасно пробуджувало інтерес до оволодіння науками.

Електроліз і стрілочний телеграф

Сіменс почав свою кар’єру винахідника з розробки методу гальванічного покриття металів золотом і сріблом. Він отримав за цей винахід перший у своєму житті патент і, що більш важливо, врятував багато людських життів. Тут варто нагадати, що позолочення заліза та бронзи було дуже шкідливим для людського здоров’я заняттям. Типова в той час технологія позолочення виглядала таким чином. Золото розчиняли в ртуті й отримували золоту амальгаму. Після покриття цією амальгамою заліза, її нагрівали, щоб випарувалася ртуть. Саме отруйні випари ртуті й призводили до високої смертності серед робітників. Метод Сіменса, що датується 1842 роком, полягав в електролізі - сукупності процесів електрохімічного окислення-відновлення на занурених в електроліт електродах при проходженні через них електричного струму. Цікаво, що ряд дослідів Сіменс поставив в магдебурзькій в’язниці, куди він потрапив за участь в дуелі в якості секунданта. Брат Сіменса Вільгельм поїхав з патентом в Англію, де продав винахід старшого брата за 1500 англійських фунтів стерлінгів.

Щоб оволодіти знаннями, Сіменс обмежує себе в усьому, що не стосується науки й техніки. Замість гулянок він відвідує Політехнічне товариство, згодом стає його членом. У 1845 році Вернер Сіменс вступив також в “Фізичне товариство”, в якому також числився майбутній знаменитий фізик, фізіолог і психолог Герман Гельмгольц. У 1847 році на засіданні “Фізичного товариства” була піднята тема оптичного телеграфу, який вже не витримував ніякої конкуренції з електричним. Проте телеграф нового покоління також не був позбавлений недоліків. Зокрема, ізоляція підземних кабелів була ненадійною, стаючи легкою “здобиччю” гризунів. А надземні кабелі не мали захисту від атмосферного впливу і кріпилися на шийках від пивних пляшок. Сіменсу прийшла в голову чудова ідея вдосконалити стрілочний телеграфний апарат Уїтстона-Кука. Застосувавши в якості перемикача електричного ланцюга молоток Вагнера, він отримав постійне електрокероване синхронне обертання передавального та приймального механізмів. Але тут Сіменса обігнав Якобі. Але в Росії винаходу Якобі надали статус “військового секрету” і ходу не давали. А заповзятливий Сіменс, внісши деякі вдосконалення, зміг почати власну справу. Для цього він привертає на свій бік ще одну видатну людину - Йоганна Георга Гальске, що народився в 1814 році в Гамбурзі.

Народження компанії

Гальске мав власну майстерню, але стрілочний телеграфний апарат Сіменса настільки його надихнув, що він, не замислюючись, організовує з Сіменсом “Організацію по будівництву і розвитку телеграфу Сіменса і Гальске”. Ця знаменна подія сталася 1 жовтня 1847 року. Фірма Сіменса-Гальске не обмежувалася виготовленням телеграфних апаратів. Був налагоджений також випуск медичних електроіндукторів і приладів електросигналізації. Головним методом роботи фірми став випуск одного виду продукції до того часу, поки його не можна було змінити новим, вдосконаленим виробом. Оскільки Сіменс дивився на проблему телеграфу широко, то він розробив також пристрої захисту від грози, реле для передачі електричного струму на відстані, фарфорові ізолятори у вигляді дзвіночків, а також запропонував покривати підземні кабелі свинцевою оболонкою.

Зв’язки Сіменса з військовим керівництвом Німеччини принесли свої плоди, йому дається завдання встановити телеграфну лінію між Берліном і Франкфуртом-на-Майні. Замовлення було виконане, причому це була перша електрична телеграфна лінія в Європі. Майже відразу ж Сіменсу доручається прокласти телеграфні лінії у бік Кельна, Гамбурга, Бреслау та Штеттина. В 1851 році фірма Сіменса-Гальске поставила в Росію 75 телеграфних апаратів, які були встановлені на телеграфній лінії, що зв’язувала Москву й Санкт-Петербург. Представником німецької фірми в Санкт-Петербурзі став ще один брат Вернера - Карл.

У цей період часу Вернер Сіменс буквально фонтанував винаходами. Він придумав і ввів в експлуатацію багатократне використання дроту. Тепер, використовуючи один дріт, можна було телеграфувати з одного пункту в інший і в зворотному напрямку. Сіменс впровадив удосконалення, після якого телеграфні лінії могли знаходитися під постійною напругою. Завдяки цьому повідомлення могли бути передані в будь-який час. У 1856 році Сіменс винайшов подвійний Т-подібний якір, який потім став найважливішою частиною динамо-машини.

Приборкання морських глибин

Вернеру вдалося з’єднати телеграфними дротами Великобританію й Індію, а також з’єднати телеграфом велику частину міст Німеччини. Прокладав телеграф Сіменс і в Росії. Саме його компанія здійснила телеграфний зв’язок між Москвою і Петербургом. Що допомогло Вернеру прокладати кабель на величезні відстані? Він винайшов свинцеву ізоляцію, яка рятувала дроти від корозії. Чому саме свинець? Його було дуже легко отримувати, та й температура плавлення у нього досить маленька. Але на телеграфі його успіхи не закінчилися.

Винаходи в сфері електротехніки

Сіменс ввів поняття “електротехніка” в науковий світ. Завдяки розробкам в галузі електротехніки, Вернер фон Сіменс отримав звання почесного доктора філософії Берлінського університету, а також став членом академії наук. Що ж він винайшов в області електротехніки? Перший електричний ліфт. До нього ліфтів не було. Цей винахід дозволив будувати вищі будинки. Не було б ліфтів - не було б хмарочосів. Але для ліфта потрібний був двигун. Саме винахід Сіменсом електродвигуна дозволило створити багато винаходів. Що ж за двигун він створив? Він винайшов динамо-машину, точніше навіть не винайшов, а дещо удосконалив. Але двигуну потрібне було застосування. Надалі винаходи Сіменса вплинули на транспортну сферу. Як?

Спочатку його компанія створювала рейковий транспорт - Сіменс одним з перших створив трамвай. Але прокладати і дроти й рейки було занадто дорого. Тому Сіменс звернув свою увагу на безрейковий транспорт. Але йому належить і винахід першого тролейбуса, а також можливість здійснювати перевезення під землею. Завдяки Сіменсу з’явилася ідея створення метрополітену. Але дроти вимагали ізоляції. І Сіменс винайшов стрічкову броню для дротів, яка рятувала дроти від корозії та дії вітру.

Археоптерикс Сіменса

Будучи багатогранною особистістю, Вернер Сіменс активно займався соціально-економічними проблемами. Він одним з перших зрозумів, що для простих робітників теж треба створювати хороші умови праці. В 1868 році був створений Фонд підтримки, в 1891 році впроваджений скорочений робочий день з 9 до 8,5 годин. Також дуже дбайливо ставився Сіменс і до природних багатств своєї країни. Так, коли знайденого скам’янілого археоптерикса один геолог-любитель захотів продати за кордон, Вернер, почувши про це, тут же купив палеонтологічну рідкість, щоб та залишилася в Німеччині. Тепер цей стародавній птах, переданий Сіменсом Берлінському музею природознавства, відомий як Archae Opteryx Simensii (Археоптерикс Сіменса).

Дворянство і відставка

В 1881 році в Парижі відкрилася Перша всесвітня електротехнічна виставка. Саме тут Сіменс оцінив винаходи американця Томаса Едісона. Європейці ж змогли познайомитися з фонографом і електричною лампою Едісона. Вироби фірми Сіменса-Гальске, а також Siemens Brothers теж отримали на Паризькій виставці хороші відгуки і були удостоєні найвищої нагороди - Почесного диплома. В травні 1888 року Сіменсу надали дворянський титул. Буквально через рік після цієї події Вернер фон Сіменс почав відходити від справ фірми. Він вже міг не турбуватися за своє дітище, воно знаходилося в надійних руках. Дочірні підприємства компанії були в Лондоні, Санкт-Петербурзі та Відні, нараховуючи 5000 співробітників. 31 грудня 1889 року Сіменс припинив керувати фірмою. Керівництво фірмою перейшло до його старших синів - Арнольда та Вільгельма, а також до брата Карла. На відпочинку Сіменс почав писати мемуари під назвою “Спогади про життя”, які він завершив в червні 1892 року. Вернер фон Сіменс помер 6 грудня 1892 року у своєму маєтку в Шарлоттенбурзі. Сталося це буквально через декілька днів після того, як він отримав перший надрукований екземпляр “Спогадів про життя”.

назад до ЗМІСТУ  
     
Інфо