Кадрова служба
 
назад до ЗМІСТУ  

СІРІЛ НОРТКОТ ПАРКІНСОН - ПИСЬМЕННИК, ДРАМАТУРГ, ЖУРНАЛІСТ

Сіріл Норткот Паркінсон - письменник, драматург, журналіст, біограф та історик - можливо, найкраще запам’ятався читачам як автор гумористичної книги "Раrкіnsоn’s Law" ("Закони Паркінсона"), у якій, крім іншого, стверджував, що "робота заповнює весь відпущений на неї час". Внесок Паркінсона в розвиток бізнесу і менеджменту полягає в тому, що він був співавтором і редактором багатьох сатиричних і серйозних, заснованих на реальних фактах, книг.

Сіріл Норткот Паркінсон народився 30 липня 1909 року в Барнард Кастлі в графстві Дарем. Він був другим сином у родині вчителя і провів свої шкільні роки в школі св. Петра в Йоркширі, по закінченні якої вступив у коледж Емманюель у Кембри-джі, де вивчав історію й одержав ступінь магістра гуманітарних наук. Потім вже в лондонському Королівському коледжі Паркінсон почав роботу над докторською дисертацією.

Однак у той час особливої потреби у фахівцях з морської історії не було, тому в 1938 р. Паркінсон перейшов на посаду старшого викладача історії в Бланделловскій школі в Тивертоні.

В 1950 р. Паркінсон вирішив відправитися в Сінгапур, де протягом восьми років пропрацював професором історії в Малайському університеті.

Пізніше у 1958 р. він працював у Гарвардському університеті, а в 1959-1960 рр. - в Іллінойському і Каліфорнійському університетах.

До кінця свого перебування в Сінгапурі Паркінсон закінчив роботу над книгою "Раrкіnsоn’s Law" (1958р.) і завдяки її успіху став одержувати багато запрошень у різні навчальні заклади. Це наклало відбиток на спосіб його життя: взимку Паркінсон займався творчістю, а влітку читав лекції в Англії й у США. Його наукові досягнення були відзначені присудженням звань почесного доктора права Мерілендського університету в 1974 р. і почесного доктора філології Троянського університету в 1976 р.

Паркінсон був прийнятий в члени Королівського історичного товариства і французької Морської академії, Інституту військово-морського флоту США й Архівної комісії при уряді Індії.

Після виходу на пенсію в 1960 році Паркінсон оселився на одному з Нормандських островів і присвятив свій вільний час живопису, вітрильному спорту і літературі. Теми його колишніх наукових праць обмежувалися вивченням питань історії, однак тепер він одержав можливість виявити себе й в інших галузях. Результати його літературної діяльності виявилися досить вражаючими. Він писав статті для семи газет, опублікував дві п’єси і кілька робіт з проблем бізнесу і менеджменту, збірники художніх творів, у тому числі серію новел.

Однак після смерті в 1983 р. його другої дружини творча активність Паркінсона помітно ослабла і почасти відновилася лише після третього шлюбу і переїзду на острів Мен. Під час перебування на цьому острові він написав свій останній роман "Військові пригоди на острові Мен" (1990).

Помер Сіріл Норткот Паркінсон 9 березня 1993 р. у Кентербері, Англія.

Основний літературний внесок Паркінсона був зроблений ним в галузі вивчення історії, політології, бізнесу і менеджменту.

Книга "Раrкіnsоn’s Law" ("Закони Паркінсона"), можливо, стала його найголовнішим внеском у розвиток теорії бізнесу і менеджменту. У цій роботі, а також у статтях, що пізніше з’явилися у журналах, С. Паркінсон подав свої висновки згідно результатів спостережень за діяльністю бюрократій, що здійснювали керування армією, цивільними установами і бізнесом. Ці спостереження дозволили йому сформулювати наступний закон: "Робота заповнює весь відпущений на неї час". Зворотне цьому твердження говорить, що: "Найбільш зайнятою є та людина, що має вільний час".

Причини розростання роботи полягають у бажанні чиновників "множити число підлеглих" і "створювати роботу один для одного".

Введене Паркінсоном поняття "injelitan-ce" (від incompetence — некомпетентність і jealousy — заздрість) може застосовуватися до практично всіх організацій, особливо великих. Згідно Паркінсона, призначення на керівну посаду людини, що відрізняється вкрай низькою толерантністю, може стати лише тимчасовим рішенням, здатним забезпечити незначний ріст ефективності діяльності.

Завдяки своїм безперервним спостереженням за проявами суспільного, приватного, корпоративного і домашнього життя Паркінсон вивів, приміром, такі закони, як "Витрати збільшуються для того, щоб відповідати доходам" і "Діяльність розширюється, щоб заповнити порожнечу, що виникла в результаті людської некомпетентності".

Більшість творів Паркінсона написані у винятково дотепній манері. Популярність його робіт обумовлена видатними аналітичними здібностями автора, які, будучи доповнені проявами тонкого гумору, дозволяли йому виявляти рушійні сили виникнення будь-якої проблеми й успішно пояснити їх читачеві. Це найпомітніше виявляється в книгах по бізнесу і менеджменту, що в основному присвячені проблемам, які він часто спостерігав і по яких він міг дати свої парадоксальні і найвищою мірою оригінальні коментарі.

На перший погляд внесок Паркінсона в розвиток бізнесу і менеджменту можна порівняти зі створенням своєрідного каналу, по якому важливі управлінські ідеї, нерідко такі, що вже активно обговорювалися в науковій літературі, могли бути успішно доведені до відома більш широкої аудиторії.

У підсумку, незважаючи на те, що його ім’я і пов’язаний з ним "закон", міцно вкоренилися в англійській мові, сам він рідко згадується серед авторів, що писали про проблеми бізнесу і менеджменту. Однак твори С. Паркінсона нерідко містили більш глибокі інтуїтивні здогади і мали більшу мудрість, ніж книги багатьох визнаних гуру в сфері бізнесу і менеджменту, написані в 1980-1990-х рр.

назад до ЗМІСТУ  
     
Інфо