Кадрова служба
 
назад до ЗМІСТУ  

ТОМАС ЛІПТОН - ВИНАХІДНИК ЧАЙНИХ ПАКЕТИКІВ LIPTON

Власне виробництво. Розфасовка, зручна для кінцевого споживача і для дрібнооптового торговця. Упаковка, яку легко впізнати. Безперебійне постачання. Ці та інші складові ефективного маркетингу протестував на власному бізнесі творець чаю Lipton ще в 19 столітті. Через більше, ніж сотню років ці правила створення та розвитку бізнесу не втратили своєї актуальності.

Томас Ліптон народився в 1850 р. в Глазго (Шотландія). Він був п’ятою дитиною в небагатій сім’ї, яка нещодавно переїхала з Ірландії. Вже з п’яти років йому довелося пізнавати премудрощі торгової справи. І хоча крихітна крамниця його батьків, розташована в підвалі їх будинку, вміщувала не більше п’яти покупців одночасно, роботи вистачало всім.

З того часу, як Томас залишився єдиною дитиною (його брати і сестри померли, коли йому не виповнилося і десяти років), довелося забути навіть про заняття в школі. В десятирічному віці хлопчик почав працювати помічником в магазині та одночасно закрійником сорочок на невеликій фабриці.

Юнак з дитинства мріяв про далекі мандри, і в 14 років він влаштувався юнгою на корабель, який плавав між Глазго і Белфастом. Взимку 1865 р., маючи в кишені лише вісім доларів, Томас без квитка сів на пароплав, що відпливає до берегів Америки.

Протягом перших трьох років свого життя в Америці Томас подорожував по західних штатах у пошуках роботи. Громадянська війна, яка нещодавно закінчилася, повергнула всю країну в глибоку економічну депресію. Щоб вижити, Ліптону доводилося братися до будь-якої роботи - вирощувати рис в Південній Кароліні чи скручувати тютюнове листя у Вірджинії.

Удача посміхнулася хлопчикові лише через чотири роки, в 1868 році він знайшов роботу продавця бакалійного відділу в одному з універмагів Нью-Йорка. Ліптон отримав унікальну можливість побачити, як ретельно організована його робота - продумано все: від розташування товарів на прилавках до методів спілкування з покупцями.

Досвід роботи в Нью-Йорку дозволив йому потім сформулювати основні принципи свого бізнесу, а також засвоїти прагматичний девіз американських торговців: “У Бога ми віримо, а всі інші платять готівкою”.

Коли Томасу виповнився 21 рік, він повернувся в Шотландію, вже маючи за плечима хороший досвід в продажах і підприємництві. Через два роки в рідному місті Глазго, з початковим капіталом в 180 фунтів, Ліптон відкриває бакалійну крамницю.

Молодий підприємець був одночасно і керівником, і касиром, і продавцем, і закупником. Він самостійно привозив на візку товар з причалу, сам доставляв покупки клієнтам, особисто відвідував постачальників і постійно роздумував над тим, як заманити покупців і зробити їх постійними відвідувачами. Щоб максимально знизити собівартість товарів, Томас замовляв їх безпосередньо у виробників, обминаючи постачальників. Він зробив ставку на залучення масового покупця і наполегливо шукав фермерів і оптовиків, готових відпускати найдешевші товари.

Не маючи зайвих коштів, Ліптон був змушений покластися на свою фантазію та винахідливість. У вітрині були гарно розкладені продукти, самі вітрини розмальовані різними картинками, а плакати, які запрошували в магазин, змінювалися кожного тижня - їх малював спеціально найнятий карикатурист.

Завдяки цьому народ біля магазину зупинявся і вдень, і вночі (вітрини підсвічували газовими пальниками). Бізнес пішов настільки успішно, що через 11 років після відкриття першого магазину Ліптон володів вже двадцятьма торговими точками по всій західній Шотландії.

В рік свого 35-річчя Томас Ліптон придбав фабрику по упаковці продуктів і продовольчі склади в Чикаго. До цього часу він вже володів розгалуженою торговою мережею, що охоплювала Великобританію та інші країни Європи. А трохи пізніше до них додалося ще й декілька магазинів в різних штатах Америки. До 1890 року прибутки підприємця досягли мільйона фунтів стерлінгів.

Займаючись комерцією, Ліптон помітив, що ціни на чай були низькими при досить високому попиті. Коли мережа його магазинів складала вже приблизно 300 точок, він прийняв рішення зайнятися торгівлею чаєм. Томас почав з найдешевшого чаю.

Несподівано в нього виникла ідея створення бізнесу не лише з продажу, а й вирощуванню чаю. Ситуація, що склалася на той момент на ринку, цьому сприяла. Цейлонські плантації кави сильно постраждали від шкідників, майже всі дерева були вирубані. На їхньому місці посадили чайні кущі. В результаті сільгоспугіддя на острові нечувано подешевшали.

У 1890 р. Томас Ліптон поїхав на Цейлон, де купив п’ять плантацій чаю загальною площею 5500 акрів, ставши першим виробником чаю, що володів власними угіддями. Це було зроблено для того, щоб особисто відстежувати шлях чаю від перших листочків до появи його на полицях магазину. Свої плантації він зробив полігоном для випробування всіх технічних нововведень, що з’являлися в той час. Наприклад, коли йому здалося, що доставка чаю з плантацій до місця переробки займає надто багато часу, він придумав канатні дороги для транспортування кошиків з листям.

Ліптон чітко бачив мету: чай повинен стати доступним за ціною і при цьому бути якісним. “З плантації прямо в чашку” - цей рекламний слоган красувався на плакатах, розклеєних Ліптоном в усіх британських потягах і автобусах. Ставши великим плантатором, він міг обходитися без численних посередників - і чай “від Ліптона” став значно дешевшим за інші.

Ринок чаю Англії Томас Ліптон завойовував за всіма правилами маркетингу та логістики: дав назву безіменному раніше товару, налагодив безперебійні постачання в країну, багато уваги приділяв складським і пакувальним службам. Ліптон прекрасно розумів, наскільки важлива упаковка продукту, саме тому він перший став продавати чай не на вагу, а в невеликих і зручних для транспортування коробочках. Така упаковка гарантувала свіжість і збереження чайного листа. Ці гарні картонні пачки дозволили налагодити дрібнооптову торгівлю за доступними цінами. Наступним кроком стала впізнанність його товару: коробки чаю отримали однакове зображення і кольорову гамму. Чай Lipton, упакований в акуратні пачки із зображенням красуні з кошиком на голові, став своєрідним символом епохи.

Важливим нововведенням Ліптона було те, що саме його чай першим у світі почав продаватися в одноразових пакетиках. Ідею разової заварки в паперовому пакетику придумав американець Том Салліван. Але саме Ліптон впровадив її у виробництво.

У 1910 р. він додав до пакетиків ярлички з інструкцією по заварюванню. Також Ліптон вивчив і класифікував чай залежно від міцності та створив спеціальну лінійку для різних категорій споживачів, охопивши тим самим увесь ринок чаю. Компанія Lipton дуже швидко росла. У Ліптона з’явився навіть власний флот: спочатку кліпери - вітрильники, здатні розвивати величезну на ті часи швидкість, а потім і пароплави з вдосконаленими двигунами, більше місткі та менш залежні від погоди.

Розвантаження чаю в британських гаванях перетворювалося на справжнє шоу. Ящики з товаром супроводжував оркестр, колоритні учасники якого танцювали і грали на екзотичних інструментах.

Ліптону вдалося поставити чайну справу на широку ногу та прищепити англійцям правила хорошого чаювання. Навіть королева Вікторія стала затятою прихильницею чаю Lipton. У 1897 році То-мас Ліптон був посвячений в лицарі, а в 1904 році отримав титул Сера в Італії, де в нього також був налагоджений бізнес по виробництву чаю. В 1898 році фірма Lipton стала акціонерним товариством, а Сер Томас - головою правління.

В 77 років Томас Ліптон відійшов від справ і передав права на управління компанією Джорджу Білю та Олександру Первесу. Через чотири роки, в 1931 році в Лондоні Сер Томас Джонстоун Ліптон помер і був похований в рідному Глазго. Засновник чайної імперії не залишив спадкоємців, його особистий статок пішов на доброчинність.

У 1938 році концерн Unilever почав процес по викупу багатомільйонного бізнесу Ліптона, і лише в 1972 році цей процес був завершений. Чай для Lipton вирощується на власних плантаціях в Кенії, Індії та Індонезії. Плантації займають площу більше 11 тис. гектарів і дають приблизно 200 тис. тонн чайного листя щорічно. На плантаціях знаходяться 11 заводів, на які протягом двох годин після збору надходить зірване чайне листя. На плантаціях працює близько 25 тис. чоловік.

Чайна компанія Lipton поставляє свою продукцію більше, ніж в 150 країн земної кулі, займаючи близько 10% чайного ринку в світі, а світовий об’єм споживання чаю Lipton складає 4,5 млрд. літрів на рік. Щодня в усьому світі випивається 205 млн. чашок цього напою.

назад до ЗМІСТУ  
     
Інфо