Кадрова служба
 
назад до ЗМІСТУ  

ВЕТЕРИНАРНИЙ ЛІКАР

Ветеринар - фахівець з вищою або середньою спеціальною освітою, який займається лікуванням тварин і супутніми обов’язками. Головна причина, через яку вибирають цю професію - звичайно ж, безмежна любов до тварин. Більшість сучасних ветеринарів спеціалізуються на котах, собаках, гризунах і пташках, оскільки саме їх найчастіше люди тримають вдома. Проте є ветеринари, які займаються більшими тваринами, призначеними для фермерської діяльності. У ветеринарній медицині існують спеціальні лікарі-лаборанти - в їх компетенції знаходиться вивчення хвороб, які можуть передаватися від однієї тварини до інших тварин і до людей.

Отже, робота в клініці починається з прийому пацієнтів та їх господарів. Якщо проводити аналогію з практикою лікарів, які лікують людей, це нагадує розмову з педіатром або дитячим хірургом. Господарі описують поведінку своїх улюбленців, а фахівець намагається поставити діагноз. Лікареві потрібне чуття, інтуїція. Адже собака чи морська свинка не може сказати, що в неї болить. Після розмови з власником -діагностика, ог-ляд тварини, прослуховування, аналізи.

Як і в людей, у тварин є суб’єктивнаоцінка: хтось їм подобається або, навпаки, дратує. Один лікар проводить огляд - собака лежить спокійно. А від іншого - починає шарахатися, скиглити, сіпатися. Тварини відчувають ауру, вловлюють настрій лікаря. Досвідчений ветеринар діє терпляче, м’якота впевнено.

На жаль, для когось така робота - бізнес. Багато приходить ветеринарів із студентської лави, говорять: “Я усе вмію, все можу”! Успіху в професії можна досягти лише в тому випадку, коли для людини головне - не гроші, а покликання.

Хвороби папуги та собаки різні. Анатомія та фізіологія - теж. Ветеринар повинен добре знати і те, й інше. Вміти зробити щеплення собаці, накласти гіпс морській свинці. Підібрати ліки щурові, призначити правильне лікування мавпі. Потрібно вміти знайти до кожної тварини індивідуальний підхід.

Спілкуватися з власниками тварин часто буває складніше, ніж лікувати домашніх улюбленців. Є ті, хто самі ж доводять тварин до жахливого стану. Не слухаючи порад лікарів, перегодовують смачною, але шкідливою їжею. Або спочатку не бажають лікувати, чекаючи, що “саме все пройде”, а потім приходять, коли хворобу лікувати стає дуже важко, або, навіть, вже неможливо.

Навантаження на лікаря дуже велике. Тварини йдуть потоком, у кожної - свої хвороби, проблеми та власники. Дехто вже пробував лікувати свого улюбленця в багатьох клініках і приходить скептично настроєний, впевнений, що й тут нічого не вийде. Потрібне терпіння, вміння спілкуватися. Нерідко лікар несе відповідальність за життя та самопочуття не лише тварини, але й її господаря. Є люди, для кого кіт або собака – понад усе. Якщо він загине, вони самі будуть на межі нервового зриву. Часто буває, власники привозять тварин в дуже важкому стані. Тоді рахунок йде на хвилини. Треба приймати швидкі й правильні рішення, діяти на свій страх і ризик.

Якщо ви непритомнієте від вигляду крові та не в змозі зробити укол - у ветеринарії вам робити нічого. Тут треба бути універсалом: хірургом, терапевтом, отоларингологом і окулістом в одній особі.

Професія ветеринара не випадково вважається однією з найнебезпечніших. Відчувши хвилювання людини, її невпевненість, а тим більше страх, тварина може не датися в руки і навіть стати агресивною. Лікареві ні в якому разі не можна боятися своїх пацієнтів. Необхідно дотримуватись техніки безпеки, знати спеціальні прийоми фіксації тварин. Загалом, завжди треба бути напоготові.

В Україні професія ветеринара досить популярна. Придбавши дороге породисте цуценя, господарі не шкодують ніяких грошей для лікування свого улюбленця. Досвідчені лікарі користуються великою повагою. Лікувати братів наших менших не лише благородно, але й прибутково, особливо в приватних ветеринарних лікарнях.

В державних ветстанціях теж йде прийом пацієнтів. У тваринницьких комплексах і на фермах ветеринари спостерігають за здоров’ям корів, коней, свиней, роблять їм щеплення від інфекційних хвороб і т.д.. У звірогосподарствах стежать за розведенням хутрових тварин. У ветеринарній службі перевіряють якість м’яса, молока та інших продуктів. У зоопарках і цирках лікують слонів, бегемотів, тюленів, мавп та інших тварин. Багато фахівців йдуть працювати на іподроми та в розплідники. Можна працювати в держструктурах - на митниці, в прикордонній службі, в міліції. У цих сферах зарплати менші, ніж в приватних клініках.

назад до ЗМІСТУ  
     
Інфо