Відтік мізків та рук. Як зупинити еміграцію

Міграція може мати для держави як негативні, так і позитивні наслідки
Суспільне занепокоєння щодо проблем міграції та перспектив повернення українських трудових мігрантів останнім часом підживлюється як офіційними повідомленнями (наприклад, з боку НБУ, МЗС), так і відповідними даними міжнародних експертів. Тим не менш, цю проблему не так часто обговорюють в контексті державної політики. Чому так відбувається?

Перш за все варто зазначити, що у сьогоднішньому дедалі більш взаємозалежному і взаємопов’язаному світі міжнародна міграція населення є реальністю для майже усіх куточків земної кулі. За останніми даними ООН, у світі продовжує зростати загальна кількість міжнародних мігрантів. Якщо у 2000 та 2010 роках таких було відповідно 173 та 220 мільйонів, то у 2017 році їх число сягнуло 258 мільйонів. Отже, у 2017 році чисельність мігрантів відповідала рівню у 3,3% від числа всього населення світу.
В Україні ситуація значно гірша – частка мігрантів віком 15-70 років становить біля 10%. Якщо вірити цим оцінкам, то масштаби трудової міграції у нашій державі справді набули загрозливо високих розмірів.
Нова хвиля трудової міграції з України зумовлена багатьма факторами, найважливішими з яких є військова агресія, глибока і тривала економічна криза, падіння рівня життя домогосподарств, безробіття. Очевидно, що українці шукають перспективи вищих заробітків та кращих систем соціального забезпечення.
Частка мігрантів віком 15-70 років становить біля 10%
До речі, східноєвропейські держави у свій час також наражалися на масштабну еміграцію своїх громадян. Примітно, що східні європейці почали масово мігрували в Західну Європу ще до вступу їх країн до ЄС. Сильний відтік спостерігався і в країнах, які не входили до складу Союзу. Основними напрямками руху поляків, латвійців та литовців були Великобританія та Ірландія. Естонці ж їхали до Фінляндії, а румуни – до Італії та Іспанії.
Лише один приклад: за 1990-2005 роки з Румунії виїхало 9% населення. Згідно з доповіддю ОЕСР, в перші роки румунська еміграція в основному зачіпала етнічні меншини, а затим й інших шукачів роботи. До 2007 року, коли Румунія приєдналася до ЄС, більшість румунських емігрантів вже виїхали з країни.
Та ж історія з Болгарією, яка також приєдналася до ЄС у 2007 році. В першій половині 1990-х років чисті показники міграції у Болгарії становили понад вісім осіб на тисячу, а за останні п'ять років цей показник поступово зменшувався до трохи більше як 1 особи на тисячу.
Албанія, яка не є членом ЄС, зазнала ще більшого відтоку мігрантів.
На мою думку, Україна повторює шлях цих східноєвропейських держав. Нинішня трудова еміграція українців по суті є певним запобіжним клапаном в умовах низьких можливостей працевлаштування на достойні робочі місця на батьківщині.
І теорія, і практика доводять, що в короткостроковій перспективі міграція може принести дуже великі вигоди як для мігрантів та їхніх родин, так і для країни походження. Зменшення безробіття і неповної зайнятості, скорочення масштабів бідності, підвищення доходів і добробуту – це далеко не повний перелік позитивних наслідків для тих, хто виїжджає. Сюди ж можна віднести поліпшення інших аспектів людського розвитку, таких як освіта та охорона здоров'я. Держава, у свою чергу, отримує більші обсяги грошових переказів, які зазвичай є менш волатильними і більш надійними джерелами іноземної валюти, ніж інші потоки капіталу в багатьох країнах, що розвиваються.
За даними Світового банку, починаючи з 2000 року глобальний обсяг грошових переказів в країни з низьким і середнім рівнем доходу зріс майже у 6 разів і у 2016 році досяг $429 мільярдів. У глобальному масштабі грошові перекази тепер більш ніж втричі перевищують обсяг офіційної допомоги. Вже доведено, що грошові перекази мають стабілізаційний ефект як на макроекономічному рівні, так і на рівні домашніх господарств, оскільки вони є великим і стабільним джерелом іноземної валюти. До речі, обсяги грошових переказів зросли і в Україні – з 4,5% ВВП у 2013 році до 6% ВВП у 2017 році. Окремі дослідники вказують, що уряди та суб’єкти приватного сектора тих країн, що розвиваються, можуть використовувати майбутні потоки грошових переказів в якості застави для залучення фінансування на міжнародному ринку капіталу (Ketkar and Ratha 2005, 2009). Ці інноваційні механізми фінансування можна використовувати для збору коштів на такі проекти розвитку, як житло з низьким доходом або водопостачання.
Міграція також може передбачати передачу навичок, знань і технологій, які важко виміряти, але саме це може мати значний позитивний вплив на продуктивність і економічне зростання. Крім того, експерти дедалі частіше визнають, що мігранти можуть відігравати важливу роль у постконфліктному відновленні держав їх походження.
Однак, довгострокові наслідки виявляються набагато менш позитивними: насправді держава має дедалі менше населення працездатного віку, втрачає освічену молодь та кваліфікованих спеціалістів. «Відтік мізків», зокрема, означає втрату державних ресурсів, вкладених в їх освіту, звуження промисловості та погіршення ділового середовища.
Скорочення чисельності працездатного населення у зв’язку з міграцією становить і грізну фіскальну проблему. Бо тиск на державні фінанси відбуватиметься по двох каналах: 1) зростатимуть витрати на програми, пов'язані з віковим (пенсії і охорону здоров'я) фактором; 2) зниження потенціалу економічного зростання.
Як зупинити міграцію?
Світовий досвід, у тому числі східноєвропейських країн, переконує, що держави/уряди мають застосовувати комплексний підхід у питаннях політики з міграції. Слід:
1) зосередитися на створенні умов, які заохочують людей залишатись/повертатись у державі
2) зміцнювати інститути влади
3) підвищувати рівень участі робочої сили, що залишилася
4) підвищувати продуктивність праці
5) стимулювати населення на витрачання грошових переказів на інвестиції, а не на споживання
6) працювати з діаспорою, у тому числі з точки зору розширення доступу до міжнародного фінансування
Для ефективного регулювання міграції нам необхідно втілювати ці фундаментальні ідеї у життя уже сьогодні.
https://nv.ua/ukr/opinion/danylyshyn/vidtik-mizkiv-ta-ruk-jak-zupiniti-emihratsiju-2456229.html


сьогодні: 23 | 05 | 2018
розробка ПРОСТО САЙТ
+38 050 378 14 56